Авторські статті

Режим спровокував кровопролиття. Режим має піти

19 січня вулиця Грушевського у Києві перетворюється на справжнє вогняне пекло. Тут у трагічному протистоянні сходяться українці, яких волею обставин розвело по різні боки барикад. З одного боку – доведені до критичної точки протестувальники. З іншого – переважно солдати внутрішніх військ (молоді українські хлопці 18-20 років), якими, як живим щитом, прикриваються сумнозвісні спецпідрозділи “Беркута”. Їх режим Януковича виставляє захищати своє панування. Сльозогінний газ, гумові кулі, звукосвітлові та травматичні гранати, водомети, які перетворюють вулицю у льодове побоїще, крики, біль, поранення і кров. А тепер вже й убиті…

У ЦІЙ ВІЙНІ, де між палаючими автобусами падає каміння та бігають медики, немає її головних винуватців – представників чинної влади, яка тривалий час свідомо доводила народ до цієї страшної точки кипіння. Ні одна каменюка, на жаль, не падає на голову Януковича, ані головного міліціянта Захарченка. Не задихається від сльозогінного газу запроданець Олійник, ані моральний садист Колесніченко, не потерпає від цього страшного протистояння Олена Лукаш, яка хизувалася своїми заявами, що силовики, мовляв, правильно роблять, коли б’ють людей. Ні! Ті, котрі розколотили цей киплячий від ненависті котел, ? у ці миті дуже далеко. Жодна куля, жоден “коктейль молотова” до них не долітає.

…Всі три роки правління режим Януковича н嬬¬мовби випробовує долю: чи витерпить волелюбний український народ його свавільну тиранію. Щоб забезпечити безперешкодний грабунок країни, він повсякчас “закручує гайки” ? душить всі можливі свободи, геть забувши, що затиснена пружина виривається у найбільш несподіваний момент. Міліцейські репресії, кримінальний терор, переслідування, звірячі побиття, тортури та викрадення людей набирають все більших масштабів. Тепер вони вже стосуються не тільки опозиціонерів та протестувальників. Під “каток” режиму може потрапити кожний громадянин. Коли після зриву підписання угоди про асоціацію з ЄС на боротьбу піднімається революційний Майдан – гарант, для якого мільйонні мітинги мали би стати останнім попередженням, – і далі бавиться з вогнем. Він все ще не має сумніву, що задушить революційний спротив громади бульдозером насилля. Побиття студентів, спроба силової зачистки Майдану, побиття людей під Києво-Святошинським судом. Януковичу би спам’ятатися ? українці ж бо реагують не так, як він того хоче, і він отримує ж зворотну реакцію – ще більший опір. Але ж ні! 16 січня нелегітимним способом (мовляв, чхати ми хотіли на людей, світову спільноту, на Конституцію) ? режим ухвалює низку законів, які фактично перекреслюють всі людські свободи і принижують людську гідність. Ці закони, які українці сприймають як знущання, вочевидь, і стають останньою краплею терпіння…

…У неділю 19 січня, на саме Водохреща, розпочинається традиційне багатотисячне віче, на якому лідери опозиції оголошують свій план, пов’язаний із брутальним “копитним” голосуванням. “Оскільки в Україні після подій 16 січня у Верховній Раді повністю знищено легітимну владу, ми маємо негайно розпочати процес формування народних органів влади, народного уряду, народного міського голови столиці та міської ради. Маємо створити та легітимізувати владу, яка житиме інтересами людей”, ? зазначає під час промови лідер “Свободи” Олег ТЯГНИБОК. Тим часом автомайданівці просто у своїй промові наголошують, що готуються до пікету Верховної Ради. За словами активіста Сергія Коби, Автомайдан стоятиме під Верховною Радою доти, доки не викличуть всіх депутатів, щоб поскасовувати закони, нелегітимно ухвалені 16 грудня. Рушають автомайданівці, за ними іще люди. Опісля лідери Автомайдану, в тім числі той же Сергій Коба, повідомлять, що мали на увазі мирний протест і не планували жодного кровопролиття. Але події розгорнулися інакше. Дорогу рішуче налаштованим людям, які ідуть на мирний протест до Верховної Ради, незаконно перегороджує блок-пост беркутівців на вулиці Грушевського. “Герої-силовики”, як то традиційно вони роблять, спершу сидять за спинами молодих хлопців ? солдатів внутрішніх військ. Мітингувальники відтягують перший автобус, який блокує проїзд до урядового кварталу, і вперто пробують прорватися крізь перекриту вулицю. Після кількох таких наступів з одної сторони летить бруківка, з другої – світло-шумові гранати і сльозогінний газ.

Далі стається те, що в таких ситуаціях має статися. Інформація про сутички на Грушевського швидко докочується до Майдану і звідси на допомогу протестувальникам вирушає колона з кількох тисяч осіб… Протистояння починає розгортатися з нечуваною силою. Акція, яка розпочалася з наміру мирно пікетувати Верховну Раду, перетворюється на справжню бійню. З одного боку – “коктейлі молотова”, каміння, піротехніка. З іншого – світло-шумові та газові гранати, сльозогінний газ, ґумові кулі, які опісля уперше в історії новітніх протистоянь України “підсилить” травматична зброя. Олег Тягнибок пояснює, що такі дії мають бути не спонтанними, а добре підготовленими, адже важливий не сам процес війни, а якраз перемога, але… Довго стримувана лють виливається в затяжні сутички з численними травмованими. За попередніми даними, кількість потерпілих уже сягає сотень. Людині відриває руку по кисть. У багатьох рвані рани від розриву світло-шумових гранат. Вибиті очі, прострелені щоки – озвірілі силовики цілять переважно в обличчя. З’являється інформація про снайперів, які причаїлися у певних місцях. Численні отруєні сльозогінним газом протестувальники. Тим часом людям не радять самим їхати у лікарні – є інформація, що їх звідти забирають правоохоронці та порушують кримінальні справи. Попри мінусову температуру, карателі поливають людей водою із водометів, що заборонено як українським законом, так і міжнародними конвенціями, і вважається тортурами. Учасники спротиву повсякчас розбирають і перетворюють на зброю бруківку. Горять, як у пеклі, один за одним автобуси й машини силовиків – спалено фактично усю техніку спецпризначенців. Починають палати перші продажні суди. Зокрема пляшка зі запалювальною сумішшю вціляє у Києво-Святошинський суд, який став “знаменитим” після того, як засудив до 6 років ув’язнення трьох хлопців за пробу підриву… уже неіснуючого, знесеного, пам’ятника Леніну. На порожніх бочках мітингувальники відбивають войовничі марші… На війні, як на війні. З’являться перші полонені. Одного з них – міліціонера – протестувальники ловлять і приносять до сцени на Майдан – послухати виступи. Поширюється інформація і про щезнення мітингувальників, лідерів протесту – їх, кажуть, виловлює і запихає в автозаки “Беркут”. Двох молодих хлопців, будівельників з Кіровограда, які працюють неподалік “поля бою”, садисти-спецпризначенці роздягають, обливають водою і випускають голими на мороз, стріляючи у спину гумовими кулями. Поведінка силовиків шокує й коли йдеться про журналістів. Загалом у сутичках поранено близько трьох десятків медійників ? дехто стверджує, що “Беркут” обстрілював їх навмисне. Більшість травм журналістів припадає на очі. Хто і де вишколює цих звірів з “Беркуту” , які мали би не знущатися з людей, а захищати їх? “Свобода” вже давно пропонує ліквідувати ці антинародні формування.

Однозначно, що якби правоохоронці на початку не перешкоджали мирному походу людей до приміщення парламенту (а це порушення Статті 5 Конституції України), а просто охороняли той же будинок уряду чи Верховну Раду – протистояння, можливо, не сталося б. Небачені порушення відбуваються й під час використання спецзасобів. Травматичні гранати, стверджують фахівці, які застосувала міліція, використовують до терористів чи злочинців, і кидати їх у натовп мітингувальників не можна. Так само, як заборонено на морозі використовувати водомети.

Навіть у цій ситуації, коли ллється людська кров, влада не здатна перестати брехати і лукавити ? у своєму відеозверненні Янукович солодким голосом закликає “до діалогу, до компромісу, до спокою на нашій рідній землі”. Тим часом чинить кардинально протилежне. Відразу після його “миротворчого” звернення, у ніч на 21 січня, у столиці розпочинається справжній шବ¬баш тітушок, яких режим випускає на “полювання” – тітушки “порядкують” на Подолі, біля Золотих Воріт і біля Михайлівської площі. Вони розбивають скло автомобілів, вітрини та нападають на випадкових перехожих.

200 бродячих тітушок активісти спротиву виявляють у Ботанічному саду. Кількох вдається упіймати – їх приводять до Будинку профспілок. Під час допиту один із молодиків, який брав участь у нічних погромах в центрі Києва, розповідає, що їх по телефону підняли і сказали “ставати в стрій”. “Біля метро з білого пікапа нам роздали молотки (для відбивних) та пакетики з порошком. Сказали “розслабляйтесь”. Як згодом з’ясувалось, хлопчина, якого допитували, навчається ще у школі, в 11 класі. Йому обіцяли заплатити за ніч 250 грн. Грошей ще не дали. В іншого тітушка виявили пристрій, схожий на непотужну вибухівку.

Про те, що влада веде подвійну гру і досі сподівається придушити спротив, свідчить і той факт, що офіційна преса – парламентська газета “Голос України” та урядове видання “Урядовий кур’єр” ближче до ночі 21 січня спокійнісінько друкують так звані “копитні” закони від 16 січня. Депутати від “Свободи” та “Батьківщини” пробують їм завадити, однак частина тиражу уже відправили по регіонах. Олег Тягнибок так коментує останні події: “Нарешті ми побачили звернення очільників держави – Януковича, Пшонки, керівника прес-служби Міністерства внутрішніх справ. Виходячи з цього, можемо зробити висновок – влада і далі нагнітатиме ситуацію, продовжуватиме репресії проти народу. Тому нині найважливіше – загальнонаціональна мобілізація, яку оголосили усі структури, що входять до об’єднання “Майдан”, яку оголосила і “Свобода”. Як повстав Київ – потрібно, аби повстала вся держава, особливо Велика Україна. Тоді перемога буде за нами!” Слід зважати на вкрай напружену ситуацію і реальну можливість штурму Майдану. Адже замість відправити у відставку тих, хто грубо порушив закон, зокрема міністра-злочинця Захарченка, беркутівців, які тут, на Європейській площі, стріляють у мирних протестувальників зі зброї кулями, забороненими до використання й навіть до продажу в Україні, – замість цього режим дедалі посилює градус протистояння з народом”.

Щоночі зберігається загроза штурму Майдану, який перебуває у постійній мобілізаційній готовності. У різних містах України – зокрема у Тернополі, Львові, Івано-Франківську, по районах – активісти блокують внутрішні війська та спецпризначенців і не пускають їх до Києва. Влада ніяк не здатна зрозуміти, що Майдан – це не просто табір протесту у центрі Києва, це протестний стан душі мільйонів українців.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.