На північному заході Китаю посеред пустелі зводять масштабний військовий комплекс, який фахівці пов’язують із розміщенням ядерного арсеналу Пекіна. Про це свідчить аналіз супутникових знімків, проведений агентством Reuters.
Нова база розташована поруч із районом шахтних пускових установок для ядерних ракет у Хамі, в Сіньцзяні, де на площі близько 800 квадратних кілометрів уже нараховується 110 шахт. Саме цей район вважають одним із ключових елементів китайської інфраструктури для міжконтинентальних балістичних ракет.
Масштаби об’єкта вражають: на знімках видно мережу з більш ніж 80 стартових майданчиків, бункерів, комунікаційних споруд, аеродромів, залізничних ліній та укріплених складських зон. Центральне місце займають два великі восьмикутні комплекси, зведені останніми роками на південний захід від Хамі. Від них тягнеться система доріг і комунікацій до численних бетонних платформ.
За оцінками аналітиків, ці платформи можуть слугувати позиціями для мобільних міжконтинентальних балістичних ракет, систем протиповітряної оборони або засобів радіоелектронної боротьби. На частині об’єктів, імовірно, вже встановлені зенітно-ракетні комплекси.
Експерти з безпеки розглядають будівництво як ще один крок у масштабній модернізації китайських ядерних сил. Її метою вважають забезпечення гарантованого ядерного удару у відповідь у разі нападу, що відповідає традиційній китайській доктрині «мінімального, але надійного стримування».
Хоча Китай має й атомні підводні човни та авіацію, здатну нести ядерну зброю, саме шахтні пускові установки в Сіньцзяні та Ганьсу залишаються ядром його стратегічного ядерного потенціалу. Захист цих районів набуває особливої ваги на тлі зростання напруженості у відносинах між Китаєм і США, зокрема навколо Тайваню.
За посиленням ядерних можливостей КНР уважно стежать уже багато років. За даними Міністерства оборони США, Китай нарощує свій ядерний арсенал швидше за будь-яку іншу ядерну державу. Хоча темпи виробництва нових боєзарядів останнім часом дещо знизилися, Пентагон продовжує виходити з того, що до 2030 року Пекін може мати близько 1000 готових до застосування ядерних боєголовок.
