Авторські статті

Ми до нічого не закликаємо, просто інформація чим живуть люди в Києві

МІСЬКА ГЕРИЛЬЯ, або ЯК НАМ ВИГРАТИ ГРОМАДЯНСЬКУ ВІЙНУ
Для початку – зрозуміти деякі речі:
1. Це – ВІЙНА, громадянська, і слід негайно перестати думати категоріями “протестів” чи “масових акцій”. Після смерті наших хлопчиків точку неповерненя пройдено, і ми живемо у зовсім іншій країні. Вона вже ніколи не буде такою як досьогодні. Але якщо ми переможемо – вона все ж таки буде.
2. Жити у “країні 16 січня” – гірше ніж загинути за свободу.
3. Проти нас НЕ ВЛАДА, після 16 січня проти нас – ЗАКОЛОТНИКИ, купка виродків, які здійснили антиконституційний переворот. Ми не лише маємо право, ми ЗОБОВЯЗАНІ як законослухняні громадяни припинити їхній злочин та зарештувати їх. Для придушення путчу ЗАКОННИМИ Є ВСІ ЗАСОБИ, ми не порушуємо закони – ми рятуємо країну від путчистів!
4. Всі спроби домовитись з путчистами, доки вони відчувають свою силу – дурість, яка просто дає їм час згрупуватись та стягнути на Київ свої сили. Перемовини з заколотниками можливі лише коли ми впевнено перемагатимемо, і вони проситимуть умов капітуляції. Без цього – затягнуть час, обдурять, та виграють цю війну.
5. Компромісу не буде, буде або ми або вони. І вони це розуміють, поки ми чухаємо яйця.
6. У них направду не так багато сил, їх поки ледь вистачило на зачистку однієї Грушевсьького. Резерви у них ще є, але теж не фантастично багато, і коли ми постійно атакуємо – вони виснажуються. будь який їхній перепочинок – наш програш.
Тепер по тактиці та техніці міської війни:
1. Готуємо зброю. Поки не несемо її на вулиці, тим більше на Майдан. Але всі, у кого є мисливська зброя – лаштуємо всі наявні стволи. Вони мають знати, що кров не буде лише з одного боку.
2. Лаштуємо макисмум коктейлів. Не лякайтесь бронетехніки, повірте моєму досвіду Литви-91 та Чечні-95 – БТРи чудово горять!!! Не гірше за автобуси
3. Хоч наше завдання №1 – утримати Майдан як символ спротиву, розуміємо що дуже важливо змусити їх розпорошувати сили. Отже, кияни – організуємо мобільні групи на авто, зі стволами та коктейлями, щоб по сигналах по мобільниках аткакувати їхні тили у різних куткахї міста. Робимо бази на квартирах надійних друзів по всьому місту, а не лише біля майдану – щоб коли вони спробують зачистити центр, ми показали б їм, хто направду контролює ВСЮ столицю! повірте, у них нема сил одночасно реагувати повсюдно, вони сильні лише коли всі сили кидають на прорив десь в одній точці, а нас багато, і саме в цьому запорука успіху!
4. З початком атаки на Майдан всі, хто в той момент там не буде, мають не пертись “на шапошний розбір”, а одночасно, без команди, просто по інфі про штурм майдану починати палити коктейлями райвідділи міліції. Коли азгоряться бодай 2-3 віддлки – вони не мтимуть сил реагувати одночасно всюди.
5. Якщо зможемо відкинути перший штурм – одразу ж атакуємо ОДНОЧАСНО на АП на Банкову з Інститутської та Лютеранської, та всі хто на авто – на Межигіря! Ще раз – у них мало сил, маємо їх розпорошити.
6. Якщо не втримаємо майдан – не панікуємо, починаємо одразу підпали міліцецйських дільниць та атаки на всі їхні патрулі.
7. Формуємо самооборону на рівні будинків, вулиць та мікрорайонів, починаємо патрулювати вулиці міста. І нарешті перейменовуємо нашу самооборону на Національну Гвардію.
8. Максимально захоплюємо полонених! Це – війна, тут своя логіка: нам треба мати “обмінний фонд” для звільнення наших полонених, яких вони зараз хапають десятками. І ще раз – вони не влада, і не правоохоронці, вони – заколотники, які оголосили нам війну, і всі хто виконує їхні накази – вороги саме у військовому сенсі.
9. Ставимо звільнення наших полонених пунктом номер один, і якщо не шляхом перемовин та обміну – звільнюємо їх самі, силою. Лукянівку так просто не взяти, а от райвіділки та тимчасові ізолятори – цілком реально.
10. Памятаємо, що у всіх райвідділах є бойова зброя по числу штатних ментів. Це – наш перший резерв після мисливських рушниць
11. Ну і ледь не забув – блін, кидаємо все! Всі не-кияни – негайно на Київ!!! Всі кияни – негайно на Майдан!!! Часу дуже мало, війну виграє той, хто діє швидко та рішуче!
ПиСи: а що ж лідери опозиції, їхні штаби?.. а це їхня справа. Це – наша країна, і це – наша війна. Так, воювати без політичних лідерів дуууже важко, цього не було ні в Литві, ні в Чечні… Але це не привід відступити та програти. https://www.facebook.com/evgen.dykyj/posts/1015211326..
Слава Україні!

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України