Піца мала назву «plakuntos», що в перекладі означає «плаский випечений хліб». Так само кулінарний виріб виконував ще й роль тарілки. Римлянам вдавалося поєднувати несумісні речі, наприклад, вони додавали до піци мед і лаврове листя. У той час піца вважалася їжею звичайних людей і не відзначалася якимись особливостями у приготуванні. У давні часи ця страва була для людей звичайною – як зараз для нас хліб чи бутерброд.
Як страва набула масового поширення?
У 18 сторіччі король Фердинанд перший анонімно відвідав заклад одного з піцайоло. Він був у захваті від кулінарних витворів майстра. Після цього особисті кухарі короля вирушили розвідати його рецепти. Хоч страва під назвою «піца» дуже сподобалося королю, сама королева навідріз відмовилася бодай спробувати її, і тим більше вносити до королівського меню «їжу плебеїв».
Століття потому на святкування дня народження Маргарити Савойської запросили піццайоло Рафаеля Еспозіто разом із його дружиною. Тоді було приготовано 3 види піци. Перша була створена з інгредієнтів, які мали кольори італійського прапору, тобто зелених, червоних і білих – це були базилік, томати та сир моцарела. Така проста страва дуже прийшлася до душі королеві Маргариті й доволі скоро піцу назвали саме на її честь. «» за наказом королеви випікалася виключно в палаці Каподімонте. Незабаром наказ потрапив під вплив народної революції, і страва стала загальною улюбленицею італійців.
Після того почали з’являтися різноманітні нові рецепти приготування піци «Маргарита». Її могли готувати з прісного або пісочного тіста, а також із кукурудзяної муки. Сучасних рецептів налічують понад дві тисячі. Італійці захищають свою страву від підробок, тож у зв’язку з цим італійська піца навіть захищена законом. Він регулює, якою має бути італійська піца, а також захищає регіональні назви.
У 2009 році цей закон підтримав Євросоюз, а приготування справжніх «Маргарити» й «Марінари» стало можливим тільки безпосередньо в самому Неаполі. Тому якщо Ви захочете спробувати на смак справжню піцу цих видів, вирушайте прямісінько до Італії. Її приготують для Вас із ідеально тонким коржем і чудово підібраною начинкою.
Якою має бути справжня італійська піца?
Перш за все, вона має бути тонка, соковита й ароматна. Наприклад, як та, яку Вам запропонує . Популярність піци на товстому коржі з рясною калорійної начинкою – результат згубного впливу культури США, а тонка піца – страва, яка родом безпосередньо з Італії. Вона традиційна, вишукана та менш калорійна, що надає їй особливий збалансований і тонкий смак.
Італійці визнають лише тонке тісто для цієї традиційної страви, а американський варіант взагалі не вважають піцою.Тонка піца більш естетична на вигляд. В Італії вона є дуже корисною за своїм складом і способом приготування. Адже чим менше тіста, тим природно менше шкідливих для нас вуглеводів. Та й начинки правильна італійська страва містить значно менше, ніж ми звикли.
Приготування тонкої традиційної піци відбувається без використання шкідливого для здоров’я майонезу та дуже жирних низькоякісних сирів. Тож справжня італійська піца – це страва для гурманів і поціновувачів, людей, які піклуються про своє здоров’я та правильність харчування.
