Президент України Петро Порошенко пропонує розірвати договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією», що «з вини Москви вже давно став анахронізмом».
У відповідь речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що двосторонні відносини України і Росії уже і так перебувають у ситуації, «яку важко чимось зіпсувати». Що ж залишилося від «дружби і співробітництва» з укладеного у 1997 році договору?
Що пообіцяли одна одній Україна і Росія:
Поважати територіальну цілісність
На папері: За договором, сторони зобов’язувалися поважати територіальну цілісність одне одного і підтверджували непорушність кордонів.
Реальність: 20 лютого 2014 року Росія розпочала незаконну анексію Криму і 18 березня, після так званого «референдуму», «приєднала» півострів. Жертвами під час захоплення півострова стали двоє військовослужбовців. У квітні 2014 року підтримувані Росією збройні формування почали захоплювати органи влади на території Донбасу, в результаті чого частина Донецької та Луганської областей опинилася поза контролем Києва. Влітку 2014 року територія Україна зазнавала масованих обстрілів реактивними системами залпового вогню «Град», а підрозділи російської армії зайшли на територію України і атакували українські сили під Іловайськом. Міжнародні розслідувачі встановили імена і особисті дані 2400 російських військових, які воювали на Донбасі.
Зменшити кількість збройних сил і озброєння
На папері: Зобов’язалися скоротити кількість збройних сил і озброєнь і сприяти процесові роззброєння.
Реальність: З 1 липня 2017 року чисельність Збройних сил Росії була збільшена майже до 2 мільйонів осіб – приблизно стільки російська армія налічувала у перші роки після розвалу СРСР, потім її чисельність зменшувалась. У 2014-му, на початку війни на Донбасі та анексії Криму, в армії Росії офіційно служили близько 800 тисяч військових. У вересні цього року Росія проведе найбільші військові навчання за останні 40 років – «Схід-2018». Україна, починаючи з 1993 року, скорочувала чисельність своєї армії: з 455 тисяч вона була доведена до 163 тисяч у 2013 році. Проте після 2014 року країна почала нарощувала оборонний потенціал, і станом на 2017 рік чисельність Збройних сил України наблизилася до 250 тисяч осіб.
Надавати права і свободи для громадян іншої сторони
На папері: Кожна зі сторін гарантувала громадянам іншої країни права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, що й власним громадянам.
Реальність: Росія заарештовує і незаконно утримує у місцях несвободи українських громадян. Серед них 24 українські в’язні, яких правозахисники визнають політичними. Ще 50 українців перебувають у Росії під слідством. Безстрокове голодування оголосив кінорежисер Олег Сенцов, якого примусово позбавили українського громадянства і засудили за сфальсифікованими звинуваченнями до 20 років ув’язнення. Сенцов вимагає звільнення усіх політв’язнів Кремля.
Зберігати національну самобутність
На папері: Росія і Україна за договором мають забезпечувати захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території і створювати умови для заохочення цієї самобутності.
Реальність: За час анексії Криму кількість україномовних класів на півострові зменшилася у 30 разів. На території Донбасу, підконтрольній російським гібридним силам, після окупації на українську мову і літературу у більшості класів відвели одну годину на тиждень або на 2 тижні. До окупації більш ніж половина навчання велася українською мовою, а середня кількість годин з української мови та літератури становила 6 на тиждень.
Із Кримського півострова витискають Українську православну церкву Київського патріархату: із сорока діючих громад церкви у Криму залишилося дев’ять. У підконтрольних російським гібридним силам Донецьку та Луганську створюють преференції Московському патріархатові, переслідуючи УПЦ КП, баптистів, мусульман, мормонів, свідків Єгови.
Захищати навколишнє середовище
На папері: Україна і Росія домовилися співпрацювати у захисті довкілля, запобігання забрудненням і допомагати в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
Реальність: За висновками екологів, за час війни на Донбасі природі регіону завдано серйозних втрат. З8 природно-заповідних територій в зоні АТО пошкоджені частково або повністю через військовий конфлікт. Наприклад, у заповіднику «Крейдяна флора» місцеві фахівці нарахували 503 воронки від снарядів на 1200 гектарах.
Підконтрольне Росії угруповання «ДНР» повністю зупинило відкачування води з шахти «Юнком», де у 1979 році був проведений підземний ядерний вибух. Бойовики стверджують, що зробили це за погодженням з російськими спеціалістами з НДІ «Шахтопроект» із Санкт-Петербурга: інститут зробив висновок, що це безпечно. Насправді, за твердженнями українських гідрогеологів, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей.
