Ізраїльські вчені прийшли до висновку, що мозок намагається захистити нас від незручної правди
Фахівці з Університету Бар-Ліан провели експеримент, щоб з’ясувати, як мозок сприймає відхід з життя. Добровольцям пропонувалося спостерігати, як на екрані з’єднання являються і зникають особини. Кілька разів з’єднання являлися і їх власні портрети. У цей ж час вчені вели спостереження за мозковою активністю добровольців. Коли демонстрація послідовності фотографій припинялася, активність мозку вказувала про здивуванні.
Над особами на екрані з’єднання явилися різні слова. У половині випадків це були слова, пов’язані зі смертю, такі як «похорону» або «могила». Вчені виявили, що якщо подібні слова людина бачив над власним портретом, то його мозок відключав свою систему прогнозів. Тобто людина відмовлявся зв’язувати себе зі смертю. Думаючи про відхід з життя, мозок класифікував цю інформацію, як ту, що стосується інших людей.
«Ми не можемо раціонально заперечувати, що помремо, але ми думаємо про це більше як про щось, що відбувається з іншими людьми, — відзначає один з авторів дослідження Яїр Дор-Цидерман (Yair Dor-Ziderman). — Мозок не визнає, що смерть пов’язана з нами. Коли мозок отримує інформацію, яка пов’язує нас з смертю, що каже нам про ненадійність цієї інформації, що ми не повинні в це вірити».
