Попри стереотип, що Кіровоградщина – російськомовна, місцеві фахівці переконують: більшість жителів регіону володіє українською, хоча суржик переважає.
Щоб поліпшити лінгвістичні знання, депутати ініціювали курси вивчення державної мови. До проекту активно долучилися викладачі та вчителі-мовники. Вони запевняють, що роблять це на громадських засадах, без будь-якого політичного підґрунтя.
Російська мова поширена передусім у містах Кіровоградщини, у селах – ситуація інша: спілкуються переважно українською. Але і в обласному центрі, і в селах – вдосталь суржика, констатують місцеві експерти.
«Суржик – це зміщення мовного коду у свідомості. Коли людина плутає слова. Наприклад, є слово «первий» і «перший». А вона каже: «первий». От вам і суржик. Наша центральна область перебуває в епіцентрі цього суржикізму. Тому треба долати це явище», – зазначає співорганізатор проекту, старший викладач кафедри української літератури Кіровоградського педагогічного університету Олександр Ратушняк.
Проект не розрахований на школярів чи студентів. В аудиторію приходять люди, які вже мають освіту, але з певних причин хочуть вдосконалити мову. Організатори натякають, що курси, зокрема, потрібні за видом діяльності багатьом службовцям та депутатам.
Згідно з програмою, особливий акцент роблять на культуру мовлення. Заняття, кажуть, кардинально відрізняються від шкільних уроків. Викладачі намагаються зробити їх цікавими та динамічними.
«Однією із рубрик нашого заняття буде пригадування призабутих слів українських. Таких дуже багато, які замінені словами іншомовного походження. І будемо з’ясовувати походження фразеологізмів», – розповідає вчитель української Наталя Вильгун.
У програмі курсів є і вивчення української літератури. Саме на ній намагаються поліпшити володіння мовою. Тут знайомлять із сучасним прочитанням творів Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Євгена Маланюка. Розглядають і сучасних авторів.
«Ми ставимо за мету не стільки зробити з них філологів, як зробити з них просто читачів. Тому що начитана людина – це розумна людина. Її одразу чути», – говорить Олександр Ратушняк.
Домогосподарка Оксана Макаренко два роки тому приїхала в Україну з Росії. Вже і оселилася тут, і заміж вийшла, а українську самотужки не осилила. Саме тому і прийшла на курси. Поки українську тільки трохи розуміє, говорити ж нею їй ще складно. Мова Оксані до вподоби, тож сподівається її швидко вивчити.
«Хотіла б говорити українською і розуміти людей. Мені це потрібно і для роботи, і в побуті», – пояснює домогосподарка Оксана Макаренко.
Кіровоградець Андрій Лаврусь українську вивчав і в школі, і в університеті, проте курси відвідує. Говорить, що вдосконалювати завжди є що і пригадує складні моменти у своїй мовній практиці.
«Є такі слова, походження яких невідоме. Тому я сподіваюсь, що знайду тут відповідь на свої запитання», – зазначає слухач.
Українську у Кіровограді вивчатимуть протягом трьох місяців. Та цей термін умовний. Вчителі готові займатися із тими, кому це необхідно, стільки, скільки треба. Курси проходять в інформаційно-аналітичному центрі «Перевесло». На перші заняття прийшли 20 кіровоградців. Серед них і депутати, і підприємці, і навіть викладачі.
Радіо Свобода
