Економісти з Мічиганського університету вирішили з’єднання з’ясувати, в яких країнах світу живуть самі чесні люди. Для цього вони провели масштабний експеримент з «втраченим» гаманцем, в якому лежали гроші. Про це повідомляє журнал Science.
Експеримент охопив 355 міст в 40 країнах світу. Всього автори «втрачали» гаманці 17 тис. разів. Експеримент проходив наступним чином: дослідники приходили в банки, поліцейські ділянки, музеї, ресторани, театри та інші місця, і повідомляли співробітникам, що знайшли на їх території чийсь забутий гаманець.
При цьому вони знімали з себе відповідальність за повернення, виправдовуючись браком часу, і просили службовців самостійно зв’язку язатися з власником гаманця. Всередині обов’язково лежала візитка із зазначенням імені та телефоном господаря, різні дисконтні картки та чеки від покупок.
Виявилося, що сума грошей у втраченому гаманці безпосередньо впливає на ймовірність його повернення. Якщо порожній гаманець знаходив господаря в 40% випадків, то навіть невелика сума в 13 доларів збільшувала цей показник до 51%, а 94 долара підвищували його в середньому до 71%.
Відсоток повернення сильно відрізнявся між країнами. Найбільш сумлінними виявилися жителі Данії, Швеції, Швейцарії та Норвегії. Слідом розташувалася Чехія. Її жителі повертали гаманець з грошима в 78% випадків, без грошей – в 62%.
Найгірші результати показали Перу і Мексика. Там гаманець з грошима повертали в 10-12% випадків. Всього на проведення експерименту вчені витратили 600 тис. доларів. Були і несподівані випадки. Наприклад, гаманці у Ватикані і двох бюро антикорупційних ніхто не повернувши.
Разом з тим середні результати виявилися досить високими. Однак економісти зазначили, що про альтруїзмі тут мови не йде. Попередні схожі дослідження вказували на те, що люди в подібних обставинах у першу чергу думали про себе. Для знайшов портмоне головним мотивацією повернути його власнику служити небажання заслужити репутацію злодія або непорядної людини.
«Насправді, майже для всіх репутація чесної людини важливіше, ніж теперішня матеріальна вигода», — сказав доцент кафедри економіки Мічиганського університету і автор експерименту Ален Кін.
