Авторські статті

Юсупува: Госпіталь – це не приватна власність. Згадайте, що Ви давали присягу офіцера і що честь Офіцера понад усе.

Записи волонтера. Поїхала на три дні, просто змінити обстановку і побути з сином. Три щасливих дні, коли я могла спокійно поговорити, не бігти, три дня, коли я розумію, що є життя поза госпіталю.

Я вставала о 6 ранку і лягала за північ, щоб відповісти на смс, питань багато, прохань ще більше. У п’ятницю в госпіталь приїжджав інспектор оборони, розбиратися по постам волонтерів, щодо потреб для поранених. Вердикт керівництва такий, що МО всім забезпечує, а Ви балуєте військових, все перебільшуєте і перекручуєте реальність.

Дуже шкода, що мене не було. Тиснути їм на совість марно, у них її немає.

Вони та їхні родичі не мають поранення, не лікуються в звичайних палатах, які не їдять госпітальне харчування і тим більше, їх не лікують дешевими препаратами сумнівної якості. Всі роки війни мене лає начальство, за мої пости і за мої висловлювання. Мене ображали «офіцери» в погонах, писали мати і поггрози в фб, мовляв я всім набридла, всі чекають, коли я піду, стукали начальству, придумали небилиці, плітки і інтриги.

Я побивалася з кухнею за харчування, доходило до крику, образ і сліз. Так, що нічого нового для мене немає. Воювати більше, я ні з ким не збираюся, тому що з слабкими я не воюю. Тим більше, що госпіталь, це те місце, де працюють багато чудових і гідних людей.

З поваги до них, я і сьогодні не буду скандалити. За роки війни, врятовані десятки тисяч воїнів, тисячі поставлені на ноги і повернулися до повноцінного життя. Я все бачила, знаю і щиро вдячна.

Всі роки війни я з іншими волонтерами, допомагаємо, чим тільки можна. Я щодня бачу як волонтери важко працюють. Командуванню і всяким інспекторам хотілося б нагадати, що госпіталь, це не приватна власність, сьогодні Ви при владі, а завтра Ви ніхто. Ви б краще воювали за нові ремонти, нове обладнання, чистоту і кращі медикаменти, тоді б у Вас не було часу воювати з волонтерами. Ми, громадяни цієї країни, де йде війна і ми допомагаємо нашим захисникам. Подяка, це не спасибі і відчепіться, а спасибі і давайте будемо разом робити спільну справу.

Просто треба визнати, що Ви не справляєтеся самі і сказати всім громадянам дякую, що ми не залишаємося осторонь. Згадайте, що Ви давали присягу офіцера і що честь Офіцера, понад усе.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

18 − 1 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.