Папа Франциск: Церква повинна бути домівкою та школою сопричастя

Великим завданням, яке очікує Церкву в новому тисячоріччі, є стати домівкою і школою сопричастя. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи 16 листопада 2017 року 70 учасників Міжнародної асамблеї Конфедерації Апостольської Спілки Духовенства. Разом із ними були також і представники Апостольської Спілки Мирян.

Апостольська Спілка Духовенства була заснована 1921 року, а 1998 року були затверджені її нові статути. До неї входять дієцезальні єпископи, священики та диякони, які зобов’язуються взаємно допомагати одні одним у здійсненні повноти життя згідно із Святим Духом, виконуючи своє служіння в Церкві, сприяючи життю у сопричасті за натхненням апостолів з Христом, занурюючись у життя Пресвятої Тройці, виявляючи сопричастя в пастирській любові.

Беручи до уваги, що в центрі роздумів Міжнародної асамблеї була роль пастирів помісної Церкви в світлі єпархіальної духовності,  він  підкреслив, що ця духовність є «духовністю сопричастя за образом сопричастя Пресвятої Тройці». Ключем до роздумів про помісних пастирів є слово «єпархіальність»: таємниця сопричастя Пресвятої Тройці – найвищий зразок церковного сопричастя. Папа Франциск пригадав слова святого Папи Івана Павла II, який вказував, що Церква повинна стати домівкою і школою сопричастя.
«Експертами в сфері духовності сопричастя, – сказав далі Його Святість, –можна стати, насамперед, завдяки наверненню до Христа, слухняній відкритості на діяння Його Духа і прийняттю братів. Як добре знаємо,  плідність апостоляту залежить не тільки від активності та від організаційних зусиль, хоч і вони необхідні, але, насамперед, вона залежить від діяння самого Бога».
Сьогодні, як і в минулому, саме святі є найдійовішими євангелізаторами і всі охрищені повинні звірятися з високою міркою християнського життя, тобто святістю, зазначив Святіший Отець, а тим більше це стосується духовенства. Далі Папа зупинився на спокусі піддатись «світському духові», яка часто приховується за негнучкістю – це «зведені сестри»,  одна кличе другу.

Єпископ Риму нагадав про те, що кожного року в празник Найсвятішого Серця Христового відзначається Всесвітній день молитви за святість духовенства, в якому ми молимо Господа, щоб дав Церкві ревних і святих служителів. Кожен священик покликаний наслідувати приклад Доброго Пастиря, що віддає життя за своїх овець. Цю пастирську любов необхідно черпати  з Христового Серця. «В Ньому Отець Небесний наповнив нас безмежними скарбами милосердя, ніжності й любові: в Ньому ми завжди можемо знайти духовну енергію, необхідну для того, щоб випромінювати в світі Його любов і Його радість. День за днем ​​до Христа нас приводять також і синівські стосунки з нашою Матір’ю, Пресвятою Дівою Марією, особливо в спогляданні таємниць вервиці».

Духовність нерозривно пов’язана з душпастирським служінням люду Божому. Святіший Отець наголосив, що душпастирі покликані занурюватися в життя своїх громад, жити їхніми радощами й смутками, сподіваннями та надіями.

Вони також повинні плекати братерські зв’язки між собою й брати участь у пастирському шляху своєї єпархіальної Церкви, в її проектах, починаннях і зустрічах, у співзвучності та єдності із своїм єпископом. Папа перестеріг духовенство перед обмовами та плітками, які руйнують як братерську єдність, так і саму дієцезію.

Шлях помісної громади завжди спирається на пастирському плані дієцезії, що повинен бути вищим понад будь-який інший план, запропонований асоціаціями, братствами, рухами та групами.
Крім братського сопричастя в своїй дієцезії, необхідно бути уважними до життя Вселенської Церкви, мовив далі Святіший Отець. Сопричастя та місія взаємопов’язані, і хоча священиками стають для служіння своїй помісній Церкві, в послусі Святому Духові та своєму єпископові, але потрібно відчувати себе частиною Вселенської Церкви, що виходить поза межі власної країни. Місійний дух –  це суттєва риса Церква і кожен священик повинен бути виховником вселенськості. Місія – це не індивідуальний вибір, спонукуваний особистою великодушністю чи, можливо, пастирськими розчаруваннями, але є вибором помісної Церкви, яка стає головною дійовою особою взвіщенні Євангелія всім народам.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

one × four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh