В американських фільмах і серіалах фігурують пральні, якими місцеві жителі користуються завидною постійністю: там вони не лише стирають, але і знайомляться. Звідки це пішло? Чим не догодили пральні машини?
Послуги з прання і прасування білизни є на Заході ще в кінці XIX століття. Це було недешевим задоволенням: роботи виконувалися спеціально найнятим персоналом, а доставка замовлення здійснювалася поштою. Про те, щоб прийти куди-то попрати білизну самому, мови не йшло.
У роки Великої депресії виникла необхідність в дешевих пральнях для широких верств населення. Перша громадська пральня, заснована на принципі самообслуговування, була відкрита в 1934 році в місті Форт-Уерт в Техасі. Хоча спочатку у пральні було всього чотири електричні пральні машини, вона швидко стала популярною і сповна окупила витрати власника.
«Пральній палац», 1924 рік.
В таких коробках люди отримували білизна з пралень в Нью-Йорку. 1929 рік
Ресторан у Нью-Йорку, 1948 рік.
Висока потреба суспільства в публічних пральнях і відносно низькі витрати на їх відкриття зумовили масове виникнення пралень самообслуговування в 30-40-і роки. Хоча по мірі підвищення рівня життя багато американці починають придбавати власні пральні машини, практика використання суспільних пралень широко поширена в США до цих пір. У чому причина?
По-перше, американцям близька ідея економії: економії води, електроенергії і простору в будинках. Послуги пральні коштують дешево, сплатити прання можна або монетами, або спеціальними платіжними картками.
По-друге, багато орендодавців забороняють встановлювати пральну машину людям, які знімають у них житло. Власники нерухомості побоюються протікання і коротких замикань. Тому основні клієнти суспільних пралень — ті, хто не може прати в орендованому житлі. Однак і цілком заможні американці періодично користуються послугами пралень, приходячи сюди кілька разів на рік випрати великі речі: ковдри, подушки, покривала та ін.
По-третє, сучасні громадські пральні створюють досить високий рівень комфорту для клієнтів. Крім пральних машин там передбачені сушильні машини, апарати для прасування та інші пристосування, істотно полегшують процес. Останнім годиною в пральнях можна зустріти телевізори, безкоштовний Wi-Fi і кавові автом, що дозволяють клієнтам приємно провести годину. Як правило, переважна більшість американських общественных пралень працює цілодобово, розташовуючись у підвалах багатоквартирних будинків або в безпосередній близькості від супермаркетів, тобто користуватися ними можуть навіть дуже зайняті люди.
По-четверте, як зазначають соціологи, ліфт — це ще й своєрідне місце для релаксації і медитації, дозволяє американцям на якийсь час відключитися від насущних проблем.
Нарешті, не варто забувати, що пральний бізнес — індустрія, в якій обертаються серйозні гроші. Так, за офіційними даними на 2011 рік, у США близько 35 000 суспільних пралень, сумарний дохід яких досягає 5 млрд доларів на рік.
