Де ваша еліта, – кричать вони. – Покажіть нам ваших учених, покажіть ваших світових класиків, які писали українською, покажіть ваших україномовних філософів і мислителів. Де ваші академіки, де ваші винахідники, де ваші славетні роди, де ваші династії? Де всі ті, хто піднявся вище поля, де вони? Де ті, хто обходилися без москви, хто ніколи не плазував перед московою, хто плював на москву?
Ось вони, – кажемо ми. – Ось їхні портрети пришпилені до дерев, бачите? Ось тут вони, читайте імена. Тут наша гордість, тут кращі з кращих, тут наші генії, яких ви розстрілювали однією кулею на двох, щоб зекономити набої.
Ну, – відповідаєте ви. – Врємя такоє било. А ви што, абідєлісь?
Перший пам’ятний знак на меморіальному кладовищі «Сандармох» у Карелії був встановлений у 1998 році. Знаєте, який напис дозволили зробити росіяни на цьому камені? «Люди, не убивайте друг друга!»
…Іноді здається, що ми сказали все, що могли. Що слова більше не допомагають, бо є речі, і втрати, є пам’ять, яку не втішити ніякими словами. Як не розпинайся, як не говори, а Підмогильний більше нічого не напише. Крушельницькі, Зеров, Куліш, Вороний, Курбас назавжди залишаться дірою у грудях, яку неможливо залатати словами.
Так, словами тут не зарадиш, це правда. А байрактарами можна.
Мені от учора полегшало, на одну тисячну подиху. От якби іще тисячу разів так, я б сказала собі – ну що, видихаємо, українці’.
Тамара Горіха Зерня
3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) за один день було одночасно знищено верхівку української культури. Україні одним ударом відсікли голову.
Тоді зустріли свою смерть 130 українців, серед яких поет Василь Атаманюк-Яблуненко, науковець Олексій Вангенгейм, поет Марко Вороний, професор Василь Гоца, історик Сергій Грушевський, літератор Григорій Епік, поет Микола Зеров, літератор Мирослав Ірчан, письменник Михайло Козоріс, журналіст Петро Кривенко, Антін, Богдан та Остап Крушельницькі, офіцер Микола Кузняк, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, професор Михайло Лозинський, прозаїк Валер’ян Підмогильний, письменники Клим Поліщук та Валер’ян Поліщук, географ Степан Рудницький, письменник Олекса Слісаренко, поет Павло Филипович, історик та міністр УНР Микола Чехівський, письменник Юліан Шпол.
Загалом НКВД знищило до 9,5 тисяч осіб. Сандармох – злочин без строку давності.
