Хто з нас не дивився фільм про зворушливої історії кохання між директрисою і її підлеглим. Те, що починалося як спроба просунутися по службі, закінчується справжнім почуттям, а «мимра» і «стара» протягом картини розквітає і перетворюється в справжню жінку. Втім, те, що відбувалося на екрані, мі пам’ять пам’ятаємо, куди більш цікаво те, що відбувалося під час зйомок і в період підготовки до них!
1. Фільм знятий на основі п’ятому п’єси «Товариші по службі», написаної Ельдаром Рязановим і Емілем Брагінським.
До речі, ця п’єса мала великий успіх у Китаї.
2. Дивно, але Рязанову без кінопроб і тверджень дозволили знімати тих акторів, яких він хотів бачіті у фільмі.
Зазвичай всі рішення щодо акторського складу брав худрада.
3. Олег Басілашвілі (зіграв Самохвалова) дуже хотів роздобути роль Новосельцева.
4. Під час зйомок Басилашвілі толком не вмів водити, хоча йому і довелося зніматися в кількох сценах в машині.
Він не встиг пройти курс навчання водінню, тому одного разу мало не розбив камеру, а в інший раз в’їхав їхав в кіоск.
5. Спочатку у секретарки Вірочки мав бути чоловік, якого грав Олександр Фатюшин.
Альо актор захворів, і від чоловіка залишився тільки голос у телефонній трубці.
6. Актори багато імпровізували, так що матеріалу було відзнято майже на цілих три серії, вийшли замість двох.
Наприклад, рандеву Новосельцева та Калугіної у неї вдома – повністю імпровізація.
7. Хоча дія картини розгортається майже повністю в одному і тому ж будинку, насправді зйомки відбувалися у трьох різних приміщеннях.
8. Історія з листами Ольги Рижової взята з реального життя, прототипами стали кінематографісти, імена яких так і не були названі.
9. Бронзовий кінь, якого тягне Новосельцев, має навіть власну фільмографію.
Він з’єднання являвся в «Діамантовій руці», «Ширлі-Мирлі», «Формулі любові», Старому Новому році» та в одній із серій «Сімнадцяти миттєвостей весни».
10. Слова до пісні «У природи немає поганої погоди» написавши сам Рязанов.
Режисер виставив їх як вірші англійського поета Вільяма Блейка, а композитор навіть не зрозумів, що це підробка.
11. Почесну Державну премію СРСР за фільм отримали всі, крім Аліси Фрейндліх, виконавиці головної ролі.
У неї вже була премія за театральну роль, а за правилами нову премію можна було давати не менш, ніж через 2 роки після попередньої.