За українську мову – свою, власну!

1. Я ставлю собі за мету оволодіння Українською мовою, усвідомлення її своєю власністю.

Я розумію і своїм прикладом демонструю, що мова – це єдина суверенна власність особи, яка завжди буде з людиною. Цю власність ніхто ніколи не зможе відібрати навіть після смерті, адже нащадкам які виросли на ній вона передається автоматично – не потрібні ані заповіт, ані нотаріальні завірення. Будь-яка особа (навіть без громадянства) що має свою, ВЛАСНУ мову завжди відчуватиме в собі силу. І ,так, мову можна собі привласнити без будь-яких матеріальних вкладень. І вкладати в неї СВОЄ – нові слова, обороти, правила, видаляти “сміття”. Від цього вона тільки стане краща, багатша і автоматично люди які нею володіють теж багатішатимуть. Головне ВИКОРИСТОВУВАТИ СВОЮ ВЛАСНУ мову ЗАВЖДИ, щоб багатшати. Тому що власність, яка не використовується вітшає і помирає. Якщо власність не використовується – немає бажання про неї піклуватися і вона втрачає цінність.
Я є власником Української мови, щоби стати багатшим і сильнішим…

2. Єднання вольного народу у вольній державі за принципом влади над власною своєю мовою кожного і єдиною країною.
Примусити схід говорити українською? Ні! Я не про те. Примус – це зло. Якщо схід говорить російською – нехай. Просто в нашій країні кожен (на Сході чи на Заході) повинен визначитись яка мова є його/її своєю власною. І усвідомити свою владу над своєю власною мовою. Такий принцип -“просто користуюсь своєю власністю”- навпаки об’єднає суспісльтво – кожен говоритиме СВОЄЮ, але розумітиме одне одного, тому що знатиме, що співрозмовник просто використовує свою власність, і не намагається її нав’язати.
Зараз українці відчувають комплекс меншовартості – російська спільнота, тому що говорить мовою “сусіда” і тягнеться до чужого, замість того щоб вивчити державну мову і володарювати у своїй Україні. Як тимчасовий перехідний варіант для Сходу – привласнити ту якою зараз спілкуютсья, але створювати з неї СВОЮ власну “руську” мову (як американська-англійська в Америці). Якщо вже немає сили волі вивчити мову своєї власної Землі на якій живуть. Зауважимо, відкидаючи примусовий перехід з мови на мову, – так, Східна Україна через примус отримала російську. АЛЕ нове покоління вже змалку знає і розуміє що своя власна, окрема і незалежна від сусідів українська мова є пріорітетною.
Україномовні люди відчувають цей комплекс з подвійною силою, по-перше через тиск від невизначення зі своєю ідентичністю російськомовної частини, особливо від того її відсотка, що зараз при владі. А по-друге через засмічення розмовної народної мови російськими словами (росізмами), через що вона вже і на окрему мову не схожа. А треба “плекати” і “полоти бур’ян”, що є важкою працею, яку україномовне населення більшістю не бажає робити, через лінощі і той самий комплекс, що веде їх до слабкості. Набагато ж легше просто користуватись, ніж створювати і тримати марку.
На разі за умов тимчасової дво-мовності в Україні що робити? У світі багато прикладів дво- і трьо-мовних країн, але вони сильні не через те що одна мова приорітетніша за іншу в різних регіонах. А тому, що ці мови НАЛЕЖАТЬ людям цих країн, є їх “майном”. А що можна робити з власним майном ? – все що забажаеш не питаючи нікого. Звичайно, набагато краще якщо єдина мова в країні. І багатомовні країни це розуміють, шукають неконфліктних шляхів до використання якоїсь єдиної державної мови в усіх регіонах. Але якщо в даний конкретний час розвитку цивілізації це не можливо? Тоді не варто йти на поводу у тих хто спекулює на відмінностях, хто розділяє і володарює. Навпаки, треба знайти спільне. А спільним і може стати той стрижень в кожній людині “моя мова – моя найбільша власність”. І навіть якщо схід привласнить собі російську – нехай, тільки хай привласнює собі СВОЮ російську до кінця. Не питаючи в сусідів які книжки видавати, а складати власні підручники руської, з власними правилами і принципами побудови власної руської мови. Але це неможливо, бо сусід росіянин завжди поруч щоб нагадати кому Схід України повинен “сплачувати” за користування чужим, сусідським. Реальніше взяти у власність ту мову яка і так вже є твоєю в твоїй в країні – Українську. Діяти реально і негайно…
Тож справа не в назві мови, а у відчутті власності – це моя мова, це моя земля, це моя країна, і ця влада країни теж моя ВЛАСНІСТЬ. А що я роблю зі своєю власністю – все що захочу не питаючи нікого.

3. Сучасність і майбутнє своєї, власної мови. Ідентифікація Громадянина Українця в глобальному світі та відношення до іноземних мов.
Досить обертатись назад, досить жити “козаччиною”. Дивись вперед і створюй майбутнє, створюй щось своє, власне. Історія хай залишається історією А намагання повернути мову з історії, або ще щось через звернення до минулого може раптом повернути окрім мови і феодалізм, або навіть кріпацтво. Воно нам не треба.
Людина є матеріальною істотою, а будь-яка матеріальна істота може бути сильною виключно спираючись на ВЛАСНІСТЬ. В людини на відміну від тварин є і духовна і моральна власності, на які спирається людська цивілізація і воля (сила волі) окремо взятої особистості. І дуже важливо для кожної вольної людини, яка відчуває себе Громадянином Українцем(-кою), щоб в рамках своєї окремої особистості ця власність була суто українська. Головне, що відчуття ВЛАСНОСТІ дасть силу і впевненість особистості, а з сильного (морально) і впевненого громадянина складаються відповідні суспільства і країни.
Ми вже живемо в глобалізованому суспільстві, яке все більше інтерналізується. За років 50 говоритимемо зі Світом або інтеранглійською, або на інтер-мандарині (мандарин – китайська). Російська теж розповсюджена, її знають у 15 країнах, що полегшує співпрацю між людьми. Просто достатньо усвідомити, що російська – це іноземна мова. І використовувати її лише при подорожах або за ВЛАСНОЇ необхідності швидко порозумітися з іноземцем. Адже володіння багатьма іноземними мовами це не недолік, а перевага. Перевага виключно в тому випадку, якщо завжди і без виключень зі Своїми використовуєш Свою Українську мову.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

one × four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh