7 грудня, минає 145 років від дня смерті видатного українського композитора, священика, автора мелодії державного гімну України Михайла Вербицького.
Михайло Вербицький спочиває вічним сном у польському селі Млини, що за вісім кілометрів від українського кордону і колись було українським. У цьому селі Вербицький прожив свої останні п’ятнадцять років, тут написав мелодію пісні, яка стала символом нашої боротьби за незалежність і нині з цією мелодією на устах українці віддають своє життя за наше майбутнє.
У минулі вихідні до Млинів прибули численні делегації українців з Польщі, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей, з прикордонних сіл, міст і містечок – щоб віддати шану і поклонитися могилі цього видатного українця. Спочатку у дерев’яній церкві села Млини, яка збудована в українському стилі, була відправлена панахида, а потім колона з квітами і прапорами вирушила до каплиці-пантеону, де похований Михайло Вербицький.
Нинішній парох сіл Хотинець та Млинів, греко-католицький священик Богдан Степан тепло привітав присутніх, нагадав усім про скромне і героїчне життя священика і композитора Михайла Вербицького, також зачитав присутнім текст послання до нащадків, яке закопане у фундаменті цієї каплиці Це послання було написане і вміщене у фундамент у день закладання каменю під неї – 12 квітня 2005 року.
Виступали представники влади, громадських організацій «Надсяння», «Лемківшина», «Холмщина», до яких належать переселенці з цих земель і які численно прибули на цю урочистість. А потім над польським небом злетіли увись безсмертні слова і мелодія «Ще не вмерла України ні cлава, ні воля», і вітер поніс їх до українського кордону.
Йосип Марухняк. Фото автора
Джерело: