Враження від тимчасового перебування вже на мирному Євромайдані

Навколо до сих пір стоїть дим. І вже вдома я відчуваю на собі той запах. Запах тої війни,диму і скорботи. Не дивлячись на велику кількість людей(особливо порівняно з моїм містом – Черніговом) на Майдані дуже тихо. Ніхто не сміється,можна побачити тільки зпохмурнілі обличчя,а іноді навіть і плачучих людей. На сцені Майдану лунає молитва,усюди квіти та свічки,таке відчуття,що відбуваються великі похорони.

На Аллеї Небесної Сотні біля місць вшанування,один з померших був 17-ти річний хлопець,який загинув від снайперської кулі. Для мене це стало потрясінням,бо цей хлопець,не набагато старший за мене. Проходячи повз цих місць смерті активістів ,ти розуміеш,що ідеш по їх крові,що кілька днів назад,тут ще велася боротьба за свободу нашої Батьківщини. Вздовж, уся Аллея супроводжується доріжкою з квітів та свічок.

Якщо пройти далі,можна побачити,як зводять пам’ятник з цитатою одного Киянина :”Сини мої,Брати мої! Простіть мене,що не вберіг вас від кулі снайпера ”

А на мосту є ціла “виставка” щитів,якими захищалися наші Воїни. Деякі були дерев”янні,деякі металеві,та захиститися від куль снайперів ними напевно було вкрай важко.

Найбільш моторошним на Майдані виглядає Будинок Профспілки. Напівспаленний,він стоїть і показує усю трагічність тих подій,що відбувалися тут протягом декількох місяців.

Творчість також не оминула майдан,бо на Аллеї є багато поробок та малюнків дітей.
Ми з мамою також зробили серця,які розвісили біля місць вшанування загиблих,яких на Майдані була незліченна кількість.

Також,далі по вулиці Грушевського розмістилася невелика виставка вуличного художника. Він малював шарші на нашого колишнього “президента” та таким чином збирав собі на “Олівці та невелике Межігір’я і мисочку пшонки” у трилітрову банку.

Далі на вулиці Грушевського є дошка пам’яті загиблим,біля якої люди з скорботою в очах дивилися на обличчя своїх Героїв.

А на Майдані у той час,на польовій кухні,жінки активно пропонували їсти усім перехожим. Борщі,супи,бутерброди,сало та гарячі напої – усе це вони пропонували кожному.

В заключенні,хочу сказати,що я пишаюся своїм народом. Пишаюся тими жінками,які пішли готувати для борців за нашу свободу та усього люду на Майдані, тими Воїнами які з дерев’яними щитами стояли проти екіпірованої Беркутні,усіми тими людьми,що прийшли вшанувати своїх Захистників. Ця невелика “екскурсія” змінила мій світогляд та ставлення до нашого народу.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Тая Сазонова.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

8 коментарів

  1. Avatar

    Ну а как же собрались Захарченко, Парубий, Ярош, Янукович и Кличко с Тягныбоком и все договорились хто будет стрелять. хто будет умерать. А может хватит уже этой бурной фантазии и конспирологии.

  2. Avatar

    Я тоже горжусь своим народом, украинцами, храбрыми и несокрушимыми людьми на Майдане, которые вошли в историю и изменили историю, изменили страну!
    Слава Украине!!!!

  3. Avatar

    Усиленное сокрытие ЛЮБОЙ информации нынешними главами силовых структур свидетельствует лишь о попытке утаить тайну, которая и так лежит на поверхности: оппозиция ЗНАЛА о готовящейся бойне! Министр МВД Аваков в своем Фейсбуке пиарит даже те “достижения” своего министерства, которых еще нет. Если бы хоть какая-то ниточка появилась в деле таинственных снайперов, то этот болтун обязательно бы проговорился.

  4. Avatar
    Валентина

    Таєчко, дуже приємно чути, що ти побувала там, що твоє серце не лишилося байдужим, але дуже прикро, що в такому теплому відгуку стільки! помилок…

    • Avatar
      Татьяна

      Валентина! Вам бы больше подошла какая-нибудь грязь, но написанная без ошибок? Неуместное замечание.

  5. Avatar

    Тая Сазонова- прогиб засчитан!

  6. Avatar

    Расстрел на Институтской был срежиссирован заранее?
    Бывший командир “самообороны Майдана” Парубий внезапно исчез перед последним штурмом
    Просмотров:3307
    Автор: Александр Воронцов

    • Avatar
      Наталия

      Я теж відвідала майдан… Вклонилася загиблим, сліз стримати не можливо… Я ще раз пересвідчилася в тому, що ми найкраща нація у світі!!! Я обожнюю наш народ – без різниці, в якій частині України людина народилася, або живе, тому що ми спілкуємося, і українською і російською мовами, і розуміємо один одного, але ми однаково бажаємо миру, розуміння, щоби наша країна стала заможною, щоби у людей була робота, щоби у людей була впевненість у завтрашньоу дні, щоби діти могли отримувати освіту а потім працевлаштуватися…і я вірю, що в Україні це буде.Я впевнена в цьому. В країні, де такі молоді хлопці і дівчата віддали своє життя – має бути світле заможне майбутнє. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

five × five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh