Вбивство Максима Шаповала – операція російської терористичної організації, яка безкарно діє в Києві. Факти і висновки:
1. Полковник Шаповал не був публічною фігурою. Жодного фото та відео в інтернеті не було, він не приймав участь у публічних заходах. Пізнати можна було тільки шляхом цілеспрямованого пошуку.
Висновок: це могла здійснити тільки агентура противника. Хтось хто знав його особисто. У складі агентури противника – колишні або діючі співробітники спецслужб України.
2. Виявити Шаповала для звичайного також було не простим завданням. Полковник вживав заходи конспірації, пересувався на службових машинах, змінював номери, тобто за звичайною базі його машину обчислити було неможливо.
Висновок: спостереження здійснювалось тривалий час, шукалися підходи до здійснення теракту, було виявлено його засіб пересування. Значити діяла група протягом тривалого часу.
3. Зазвичай Шаповал пересувався на машині з водієм, що ускладнювало встановлення міни. Саме 27 червня Шаповал дав водієві інше завдання, і сам був за кермом машини. Висока ймовірність, що міна була встановлена, коли він залишив машину біля однієї з держустанов саме в той день, вранці. Російські терористи використовували цю можливість.
4. Підрив був здійснений радіокерованого міною, вибух стався не відразу, а через якийсь час, коли машина Шаповала досить від’їхала. Очевидно, терористи супроводжували машину, і хотіли точно упевнитися, що за кермом саме Максим.
5. Радіокеровані магнітні міни проти представників влади, працівників спецслужб за роки незалежності України не застосовувалися ніколи. Тільки після початку війни почалися теракти проти співробітників спецслужб і військових об’єктів із застосуванням зброї російських спецслужб. Під час розгрому російської терористичної організації у Харкові в 2014-15 роках було захоплено чимало зброї, включаючи магнітні міни, значне число агентів не тільки затримано, але й засуджено. Вбивство Шаповала організовано за тією ж схемою, як і вбивство журналіста Павла Шеремета в Києві, і полковника контррозвідки СБУ Олександра Хараберюша в Маріуполі.
Висновок: здійснюється кампанія терору проти тих, хто вносить вклад у боротьбу з російською агресією, очевидно, що це не разова акція, загроза зберігається.
6. Максим Шаповал і спецназ ГУР МО не фігурував в якихось розбірках, схемах, отжимах під час війни. Жодної помітної діяльності, крім професійної Шаповал не вів. Вони представляли загрозу тільки для російських спецслужб.
Висновок: інші версії, крім російської терористичної атаки, не мають жодних підстав.
7. Росія веде активну терористичну війну за кордоном. Наприклад, в Туреччині російська агентура веде полювання на борців за незалежність Ічкерії. Як мінімум п’ять російських агентів затримані в Туреччині, троє з них засуджені за вбивства і тероризм, двоє під судом.
8. Головне: у столиці України, Києві, а також у ряді інших міст, діє добре законспірована російська терористична організація. Метою цієї організації є публічні особи, опоненти режиму Путіна, а також співробітники українських спецслужб, які беруть найбільш активну участь у протидії російським спецслужбам на Донбасі.
Висновок: СБУ у Києві необхідно зосередити зусилля і сконцентрувати всі сили на ліквідацію російських терористів, щоб попередити нові теракти. І головне управлінні “К”, та департамент економічної контррозвідки, повинні б, по-хорошому, теж відволіктися від своїх цікавих і солодких економічних та митних тем, і зайнятися першочерговою загрозою державі. Вбивство Максима Шаповала – це виклик професіоналізму і компетентності керівніцтва СБУ, і якщо не вжити заходів, то вибухи будуть звучати знову.
Якщо російські спецслужби не отримають відсіч, значить хвиля терактів всередині країни буде наростати. Необхідні надзвичайні заходи.
Юрій Бутусов