Важкі питання. Навіщо молитися за померлих, якщо їм це вже не потрібно?

ПИТАННЯ: Який сенс здійснювати заупокійні Літургії через багато років після смерті, адже покійні, можливо, в них більше не мають потреби?

ВІДПОВІДЬ: Так само, як немає меж любові до своїх близьких, немає меж і пам’яті про них, в тому числі і молитовної. Наша віра допомагає здолати бар’єр смерті, що відокремлює від тих, кого ми любимо, і перебувати з ними в повному спілкуванні. Вчиненням заупокійних Служб ми даруємо їм найвище благо: жертву Ісуса Христа.
Ніколи не можна стверджувати, що покійні більше не мають потреби в наших молитвах. Крім того, ми мислимо в звичних категоріях часу, в той час як – за словами святого апостола Петра – «у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день» (2 Петро 3,8).

Важкі питання. Народження дітей з дефектами – помилка Бога?

Якщо ж дійсно хтось із покійних не потребує заупокійних Літургій, оскільки насолоджується вічним блаженством і спогляданням Бога в раю, ці Служби все одно не марні – адже безкровна жертва Христова відбувається і за інших, і в першу чергу це благо для нас самих. У Катехизмі Католицької Церкви стверджується також, що «наша молитва за них (тобто за покійних) може не тільки їм допомогти, але і зробити успішним їх заступництво за нас» (ККЦ 958)

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

5 × five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh