Чому в Католицькій Церкві не допускаються до Причастя розлучені, які вступили в новий шлюб?

ПИТАННЯ: Чому в Католицькій Церкві не допускаються до Причастя розлучені, які вступили в повторний шлюб?

ВІДПОВІДЬ: Практика Католицької Церкви, заснована на Святому Письмі, така: до євхаристійного Причастя не допускаються розлучені, які вступили в новий шлюб. Не Церква позбавляє Причастя цих віруючих, а вони самі. Вони не можуть приступати до Причастя, оскільки їх статус і життєва ситуація об’єктивно суперечить тій єдності любові між Христом і Церквою, яку позначає і актуалізує Євхаристія (читаємо про це в «Familiaris consortio», 84 параграф). У тому випадку, коли хтось один з розлучених з’єднує своє життя з іншою людиною, в той час як він пов’язаний церковним Таїнством Шлюбу зі своїм шлюбним партнером, він об’єктивно суперечить цьому смислу Євхаристії. Крім того, причащання розлучених, що вступили в новий шлюб, суперечить вчительству Церкви про нерозривності шлюбу. Якщо ж розведені розлучаються з новим партнером або живуть з ним як брат і сестра, то вони можуть бути допущені до Таїнств.

Щоб розлучені люди, які вступили в другий шлюб, змогли отримати відпущення гріхів в Таїнстві Покаяння (Сповіді), яке відкриває шлях до Причастя, вони повинні бути готові змінити свою життєву ситуацію, щоб вона не була в контрасті з нерозривністю шлюбу. Це означає, що вони повинні покаятися в скоєному – тобто в укладенні нового шлюбу при наявності нерозривного шлюбу з колишнім шлюбним партнером (адже розлучення, про яке ми говоримо, може існувати тільки на цивільному рівні, таким чином, перед Богом і Церквою людина в будь-якому випадку залишається пов’язаною шлюбними узами, навіть якщо розлучилася в РАГСі, щоб отримати відпущення гріхів і можливість приймати Причастя, розлучені, які вступили в новий шлюб, повинні покаятися в порушенні подружньої вірності і розлучитися з тим, хто не є чоловіком перед Богом. Якщо на підставі серйозних обставин це неможливо – наприклад, з огляду на виховання спільних дітей, – то ті, що живуть в позашлюбному звязку, можуть жити разом, але в повному утриманні, про що і йдеться в апостольському повчанні «Familiaris consortio». За допомогою благодаті, на яку повинен сподіватися кожен віруючий, і за допомогою їх особистих зусиль відносини між тими, що живуть в позашлюбному звязку, повинні перетворитися в відносини дружби, взаємної поваги і взаємної допомоги. Таким чином, розлучені, які вступили в новий шлюб, які щиро розкаялися і розлучилися або живуть як брат і сестра, можуть отримати відпущення гріхів і причащатися.

Але при такому рішенні слід уникати спокуси для інших віруючих. Адже іншим невідомо, що пара прийняла рішення припинити незаконне співжиття. Тому настоятель парафії може причащати їх в приватному порядку, або ж вони будуть причащатися не в своїй парафії, а в іншій, там, де їх не знають.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

20 − nine =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh