Паскаль Котте (Pascal Cotte) – французький інженер і мистецтвознавець – нарешті показав, що йому відкрилося під шаром фарби творіння Леонардо да Вінчі. Тим самим підтвердив свою заяву, зроблену кілька днів тому. Мовляв, портрет Мони Лізи написаний поверх іншого. На ньому теж зображена жінка – вельми схожа на ту, якою публіка захоплюється ось вже приблизно 500 років. І все ж відрізняється. Вона дивиться кудись убік. Ніс у ній довший, руки товстіші, губи тонші. Але найголовніше: жінка не посміхається. Загадкова посмішка, яка грає на губах тієї – з відомого всім портрета, зникла. Крім цього оголилися плечі і підросли груди.
За словами Паскаля Котте, побачити приховане зображення йому допомогла створена ним техніка. І розроблений на її основі метод так званого пошарового посилення (Layer Amplification Method – LAM). Суть його в просвічуванні картини інтенсивним світлом різних довжин хвиль. Світло проникає на різну глибину і відбиваючись, дозволяє виявити шари, розташовані під верхнім шаром фарби. Комп’ютер, обробляє відбиті сигнали і візуалізує отриману інформацію. Таким чином, якщо вірити французу, можна «простежити» за етапами створення живописного полотна. І побачити те, що було написано в першу чергу.
Паскаля Котте з його LAM-апаратурою допустили до картини Леонардо да Вінчі в 2004 році. З тих пір він «пробирався» крізь нашарування фарби, сформовані в Моні Лізі. І нещодавно «добрався» до іншого портрета.
Про дослідженнях Котте розповіли по ВВС. Може бути, в ньому дійсно щось є?
За найбільш правдоподібною гіпотезою, Леонардо да Вінчі, створив картину в період з 1503 по 1517 роки, позувала Ліза Джерардіні дель Джокондо – дружина заможного купця – торговця шовком по імені Франческо дель Джокондо. Нібито він і замовив її портрет.
Якщо техніка Паскаля Котте дійсно виявляє приховане, в чому багато експертів, до речі, сумніваються, то виходить, що Леонардо навіщось підправив своє первинне творіння. Безумовно, вийшло краще ніж було. Особливо з посмішкою. Але чим конкретно не влаштував той – нині прихований – портрет? І яка з Ліз більш схожа на саму себе – Лізу Джерардіні дель Джокондо?
Розгадати загадку можна було б, відтворивши лик купчихи. Цього дуже хотів професор Сільвано Вінчеті (Silvano Vinceti), глава італійського Національного комітету з культурної спадщини (president of Italy’s National Committee for Cultural Heritage), який вів розкопки в покинутому жіночому монастирі Святої Урсули у Флоренції. Там, судячи з виявлених документів, і була похована Ліза в 1542 році. Вчені, у підсумку, викопали її скелет. Але він виявився без голови. Як говориться, таємниця “канула в лету”.
Мистецтвознавці ж вважають, що справжньою Монною Лізою треба вважати ту, яка зараз зображена.
