Це фото облетіло весь інтернет та стало чи не найбільш розповсюджуваним. Його зробила Юлія Мендель, прес-секретарка президента Зеленського.
Проте, варто дивитися глибше. Проблема не у «випадково» опублікованому фото, не в необережності та недосвідченості. Надто багато збігів та релевантних із московською пропагандою речей які оточують країну і владу.
На інвестиційному форумі президент Зеленський заявив наступне: «Невід‘ємний етап – це примирення. Пошук консенсусу. Чи зможе колись бути ситуація, щоб в однопу купе їхав ветеран війни і мешканець окупованого Луганська».
Питання тут далеко не в «мешканцях Луганська», вони і так серед нас, багато хто відвідує територію контрольовану Україною.
Проблема, що це «примирення» чомусь в кожному виступі, кожній дії, кожному русі владних осіб виглядає як самоціль. Не перемога, не Незалежність, не Самостійна Українська держава. Не українська Україна, а саме ефемерне примирення. З ким? З Росією? З бойовиками? З Кремлем?
Фото на сторінці Мендель є показовим. Воно показує цінності влади. На мосту біля Станиці-Луганської Україна будує міст. За наші кошти. На наші податки. За наш бюджет. На цьому «мості єдності та примирення» вже висять прапори терористів. Не прапори Української держави.
Тому у нас відведення військ, розмови про особливий статус, амністію, порозуміння та примирення. В деталях криємться істина. Мир за будь-яку ціну – це і є істина. Мир що коштуватиме життя цілої країни?
