У мальовничому селі Сприня на території сучасного спортивно-туристичного оздоровчого комплексу «Прикарпаття» імені Кирила Осьмака щороку вшановують пам’ятну дату – утворення Української Головної Визвольної Ради. Ця подія ввійшла в історію національно-визвольної боротьби як Великий збір УГВР. Цьогоріч минула вже 69-річниця. 14 липня об’єднує не лише краян, але й гостей із різних куточків України.
Фрагмент святаУрочистість розпочалася у Самборі біля меморіальної таблиці члену ОУН, командиру сотні УПА (1944-1947), командиру тактичного відтинка УПА «Макіївка» Степану Стебельському (псевдо «Хрін»).
Згодом, Самбірська делегація на чолі з донькою Президента УГВР Наталією Осьмак вирушила до пам’ятника Степанові Бандері. До підніжжя монумента провіднику ОУН, Герою України квіти поклали: самбірський міський голова Тарас Копиляк, керуючий справами районної ради Михайло Павлючик, член Конгресу українських націоналістів Андрій Лопушанський, представники ВО «Свобода» та самбірського Конгресу українських націоналістів. У привітальному слові міський голова Самбора Тарас Копиляк звернувся до ветеранів національно-визвольних змагань із словами вдячності та акцентував увагу на буденних проблемах, зокрема, що залишається у зв’язку з відсутністю коштів невирішеним питання ремонту доріг.
Вже кілька років поспіль учасники святкувань у Сприні їдуть одним і тим же маршрутом. Спершу побували у селі Чуква, де оглянули експозицію у музеї національно-визвольних змагань. Сільський голова, Василь Янів розповів про встановлення і нещодавнє освячення Пам’ятного знака братам Бережницьким у селі Бережниця.
Спільною молитвою у селі Воля Блажівська було вшановано загиблих борців за волю України.
Звідти делегація вирушила до сусіднього мальовничого села Звір. Тут доньці Кирила Осьмака пані Наталії за давнім українським звичаєм було вручено «хліб-сіль». У цьому населеному пункті спочи-вають чотири десятки повстанців, тому учасники вважали своїм святим обов’язком пом’янути тамтешніх загиблих борців за волю України. Поминальну панахиду відслужив місцевий священик – отець Роман.
Пам’ятний знак засновникам УГВР.Кульмінацією денного візиту бойківським краєм було село Сприня. До Пам’ятного знака засновникам Української Головної Визвольної Ради поклали квіти представники Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації, Самбірської районної ради та держадміністрації, Самбірський міський голова Тарас Копиляк, брати – нардеп України Ярослав та депутат Львівської обласної ради Богдан Дубневичі…
Квіти також поклали народний депутат України Олег Канівець, представники Головного Проводу Конгресу українських націоналістів м. Київ Андрій Лопушанський і Тарас Гентіш, депутати Львівської обласної ради Леонід Завійський та Ігор Ярема, представники Братства ветеранів ОУН-УПА Волинського краю ім. Клима Савура, КУН Самбірщини, Старосамбірської організації КУН, Самбірської міської і районної організації ВО «Свобода», Самбірського ВО «Батьківщина».
За участю священнослужителів різних конфесій відбулася панахида, після якої декан Самбірського деканату УГКЦ о. Богдан Добрянський, наголосив: «Пролита борцями за волю України кров стала можливістю для відкуплення нашого народу з рабської неволі і ми отримали від Господа Бога свою Незалежну Державу».
Декалог українського націоналіста виголосили брати-пластуни – Богдан і Андрій Бобаки. Згодом відбулася прем’єра літературно-драматичної композиції «Прийди і поклонися Кирилові Осьмаку» за поемою Дмитра Павличка «Кирило Осьмак» народним театром «Радо» с. Ралівка (художній керівник – Марія Грибанова). Ролі виконували та тексти читали: Ярослав Яріш, Михайло Павлючик, Петро Герман, Оксана Питчак, Світлана Заячківська та Наталія Кордіяка. Музичний супровід вистави забезпечив Назар Бобак.
Вже доброю традицією на цьому святкуванні є при-
йняття пластової присяги. Цього разу здобув ступінь пластуна- учасника Яромир Мучило.
Не минули урочистості і без слів подяки. Їх виголосив голова оргкомітету, заступник голови районної ради Віталій Кімак, привітавши усіх присутніх, яким не завадила прибути у Сприню погана погода. Він вручив па-м’ятні подяки за плідну спів-працю і сприяння у підготовці та проведенні святкових заходів з нагоди відзначення 69-річниці УГВР Михайлу Шпаку, Наталії Осьмак, колективу народного театру «Радо» та іншим.
Глибоко патріотичним був виступ депутата обласної ради Руслана Помірчого.
Донька Президента УГВР Наталія Осьмак розповіла, що, дізнавшись чиєю дочкою є, одразу ж взялася за збір даних про життя свого батька. Задля цього їй довелось пройти багато ви-пробувань. На території Володимирської тюрми віднайшла могилу, де покоївся Кирило Осьмак. Не лише своїми зусиллями, а й з допомогою небайдужих людей, їй вдалося перевезти і перезахоронити останки батька на Байковому кладовищі у Києві, де йому встановлено па-м’ятник. Аби повернути присутніх у час утворення УГВР, Наталія Кири-лівна зачитала слова Присяги її учасників: «Ми, Українська Визвольна Рада, присягаємо то-бі, український народе, що будемо боротися за те, щоб ти, український народе, став господарем на своїй землі. На вівтар цієї боротьби кладемо свої сили і життя».
Народний де-путат України Ярослав Дубневич вітав не лише місцевих жителів, а й гостей з інших областей. Серед них були і студенти одного з донецьких вишів. Спудеї є переможцями конкурсу «Дерево сім’ї». До За-хідної України їх запросила однопартієць пана Ярослава Марія Матіос. У свою чергу, Ярослав Дубневич розповів про приємну знахідку. У селі Монастирець місцевий житель Іван Курило натрапив на архів вояків УПА. Віднайдені документи задля відновлення історичної справедливості передали директорові Національного музею-меморіалу жертв окупаційного режиму «Тюрма на Лонцького», історику Русланові Забілому.
Народний обранець зазначив, що і сам не проти долучитися до реставрації повстан-ського архіву. Вже до наступного року, тобто до 70-річчя УГВР, архів хочуть передати до експозиції місцевої криївки-музею, аби «…наші діти знали, як жили і помирали герої-упівці», – резюмував п. Дубневич.
Патріотичні українські мелодії подарували гостям Прикарпат-ського краю хори «Повстанець» Львівського крайового Братства УПА та «Нескорені» Львівської академії друкарства.
Присутні також побачили серію документальних фільмів про національно-визвольну боротьбу українських патріотів.
Тепер час готуватися до чергової річниці. До неї залишилось 363 дні. Пам’ятати – це, мабуть, найменше, що ми, нащадки, у змозі зробити… Найважливіше жити за вченням УГВРівців і любити Україну, «не потоком шумних і галасливих фраз, – як сказав свого часу митрополит Андрей Шептицький, – а тихою, невтомною працею»!
Уляна ЛАВРИК, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка.
