Чому католики і православні по-різному роблять «знак хреста»?
Знак Хреста, або хресне знамення, здійснювали в ранньохристиянській Церкві правою рукою (часто одним пальцем) на різних частинах тіла – наприклад, на лобі, на грудях або на устах (подібно до так званого малого хресного знамення, яке католики латинського обряду роблять на Месі перед читанням Євангелія). Хресне знамення поступово сформувалося як знак благословення, і здійснювалося воно по-різному: одним або кількома пальцями або цілою кистю руки. На пам’ятниках іконографії – як на Сході, так і на Заході – благословляюча рука Ісуса Христа, святих або священнослужителів зображена з витягнутими середніми і вказівним пальцями (що символізує дві природи у Христі – людську і божественну), тоді як інші три пальці складені разом. Іноді хресне знамення здійснювали трьома перстами – що символізує Пресвяту Трійцю. Таким чином, форми здійснення хресного знамення були різними, і уніфікувалися вони поступово в межах окремих традицій. Так що правильно було б говорити не стільки про «католицьке» і «православне» хресне знамення, скільки про різні традиції: так, католики східних обрядів роблять хресне знамення точно так же, як і православні. У всіх традиціях спочатку відбувається вертикальний рух рукою зверху вниз, а потім горизонтальний: в деяких зліва направо, в інших – навпаки.
Спочатку на Заході хресне знамення здійснювали так само, як і на Сході: справа наліво, трьома пальцями правої руки. Свідчення цьому можна знайти в тексті Папи Інокентія III De sacro altaris mysterio. Згодом ця практика видозмінилася, і хресне знамення почали здійснювати зліва направо відкритою кистю руки. Після Тридентського собору (XVI ст.) цей жест зафіксували в документах.
У візантійській традиції (у православних і католиків візантійського обряду) хресне знамення роблять справа наліво трьома пальцями, з’єднаними разом – вказівним, середнім і великим, а три перста, що залишилися, при цьому притиснуті до долоні. Три з’єднаних пальці, згідно з тлумаченням, символізують нероздільну Трійцю, а два інших пальця – дві природи Христа. Раніше у візантійській традиції існувала інша форма хреста – двоперстя. Вона збереглася донині у старообрядців. При двоперсті знак Хреста роблять з’єднаними разом вказівним і середнім пальцями, а до долоні притиснуті три перста, що залишилися. Двоперстя і було первинною формою хреста, що прийшла на Русь з Візантії. Греки згодом замінили двоперстя на триперстя, а на Русі двоперстя зберігалося до реформи Патріарха Никона в XVII столітті. Старообрядці, які відкидали реформи Никона, зберегли двоперстя.
Цікаво, що в православній літературі подані різні тлумачення символіки хреста. У деяких джерелах стверджується, що дотик до чола означає освячення нашого розуму, до живота – наших внутрішніх почуттів, а до плечей – освячення тілесних сил. Трапляється і таке пояснення: чоло означає небеса, черево – землю, а горизонтальний рух від плеча до плеча – те, що Святий Дух обіймає все, від краю до краю.
Що стосується католицьких тлумачень символіки Хреста, то перш за все вони стосуються самого сенсу здійснення цього знака. Так, св. Тома Аквінський писав: «Хресне знамення – це знак Страстей Христових, який ми здійснюємо не просто для освячення або благословення, але для сповідання нашої віри в силу Страстей Господа». Для католика хресне знамення – у будь-якій формі, у будь-якому обряді – означає насамперед проголошення приналежності до Христа. Хресне знамення – це також сповідування нашої віри в Пресвяту Трійцю, Отця, Сина і Святого Духа. Воно означає нашу готовність прийняти свій хрест і йти за Господом; кожного разу, здійснюючи знак Хреста, ми оновлюємо зобов’язання нашого Хрещення.
