Книжки в окопах. Поки на війні, побачив книжки на блокпостах, у бліндажах:
Набокова” Время жить и время умирать”, Чехова “Степь” (розкішна річ людини зі степного краю, яка знає, що пише), Мандельштама том 1 на одному взводі, томи 2, 3 на другому, якийсь томик про гламур і коханців у м’якій обкладинці, щось Валентина Пікуля.
У штабі на столі були розкладені цілі розсипи сучасного поп-чтива, але ніхто ним особливо не цікавився. Є чимало духовної літератури.
Читати – по правді, бійці рідко читають. Я з дому замовив Григора Тютюнника і книжку іноземного автора про тактику бойових дій у парах, у малих групах.
Надіслали також для нашого капелана козацький молитовник часів Петра Могили. У шкільній бібліотеці виманив книжку История Луганского края. Звідси взялася ідея віддячити – передати книжок для дітей. Так, погортав усе це, але штудіювпти нема часу і належних умов.
Але усе це спрацює.Також читають Етногенез і біосфера Землі Льва Гумільова.
