Режим ховає за жорстокістю свою слабкість і гнилість

“На перший погляд може здатися, що цей режим сильний і його дуже важко перемогти. Але насправді за жорстокістю, залякуваннями та катуваннями режим ховає свою слабкість і своє наскрізь прогниле нутро”, – заявила 2 лютого 2014 року на вічі у Львові депутат Львівської обласної ради від ВО “Свобода” Галина Чорна.

Вона, зокрема, зазначила: “У цей непростий період, період кривавого протистояння режиму Януковича з українським народом, кожен день приносить повідомлення, які часто непросто відразу осмислити і оцінити. Так, цієї п’ятниці стає відомо, що знайшли лідера Автомайдану Дмитра Булатова. Чоловіка тиждень немилосердно катували, не давали їсти. Але міліціянтам того видається замало – вони навідуються до лікарні, аби забрати знесиленого після операції Дмитра просто з лікарняного ліжка до буцегарні. Бо він, бачте, оголошений у розшук. Народні депутати, серед них і лідер “Свободи” Олег Тягнибок, змушені організувати коло ліжка майданівця цілодобове чергування, аби захистити його тепер уже від силовиків.

Але Дмитро не перший викрадений і катований. Перед ним були громадський активіст Ігор Луценко та наш земляк Юрій Вербицький, якого зі зв’язаними руками й ногами кати залишили замерзати у лісі. На сьогодні режим узяв у заручники лишень за офіційними даними понад півтори сотні людей, але насправді їх значно більше. І коли проаналізувати ці факти, то на перший погляд може здатися, що цей режим сильний і його дуже важко перемогти. Але це не так. Насправді за жорстокістю, залякуваннями та катуваннями режим ховає свою слабкість і своє наскрізь прогниле нутро. Так поранений лихий звір вишкіряє зуби, гарчить, всіма силами намагається залякати.

Що важливо пам’ятати, аналізуючи нинішні події. Перше, цей режим нині розвалюється зі середини. У Партії регіонів серед депутатів – очевидний бунт. Адже всі ці грошові мішки записувалися в синьо-білі ряди, аби захищати свій бізнес, робити гроші, і аж ніяк не для того, аби стати співучасниками кривавих злочинів проти людства – злочинів, за які доведеться відповідати не тільки їм, а, можливо, і їхнім дітям. Тому перед голосуванням за “амністійні” закони Янукович ховає царську корону, запихає глибоко в кишеню свій гонор і мчить до Верховної Ради приборкувати депутатів. У напівпідвальному приміщенні, в якомусь кінозалі він стукає кулаком по столу, гупає ногами, аби настрашити своїх же людей.

Друге. У цього режиму уже немає сил, аби дати собі раду з кожним майданівцем, яких стає усе більше. І особливо це помітно з відкриттям так званого “другого фронту”, у ході якого громади займають приміщення ОДА і створюють свої органи влади – Народні Ради. Сили режиму сконцентровані у столиці, тож він вербує у свої ряди всіх підряд – “ті тушок” з молотками і битами, міліціянтів зі щитами. Стало відомо, як це відбувається. У міліції витягують списки дрібних хуліганів, які у них на гачку, телефонують і – кого залякують, кому пропонують якісь кошти. Отак і набирають нице “тітушкове військо”.

Третє. Владі не вдалося розколоти Майдан, не вдалося штучно відділити опозиційних лідерів від народу. Пригадайте, як “регіонал” Чечетов казав, що опозиція нібито не впливає на Майдан. Але українська нація – нація мислячих людей. Останнім часом ми зрозуміли ціну людського життя. Зрозуміли, що таке коли вбивають 25-річних, коли феесбешні снайпери вибивають людям очі, коли журналісти повертаються зі завдань закривавленими та побитими. Стало зрозуміло, що відповідальний лідер не пошле свій народ на криваву масакру до тих пір, поки не будуть вичерпані всі мирні способи подолання конфлікту. Так чинив хіба совєцький маршал Жуков, який під час операції форсування Дніпра посилав так званих чорно свитників – українських селян без зброї та обмундирування – у холодні води Дніпра під шквальний ворожий вогонь – фактично на вірну смерть. І стало зрозуміло, що треба підтримати лідерів опозиції та довіритися їхньому досвіду і їхнім крокам. Нація пережила ще одне випробування і вийшла із нього іще сильнішою.

У китайців є приповідка, що здатися найбільше хочеться за 10 хвилин до перемоги. Але то не про українців. У нас кажуть – найтемніша ніч саме перед світанком, і збирають усю свою волю в кулак. Уже очевидно, що залякування, викрадення і тортури роблять нас сильнішими, пробуджують у нас дух славних предків. Будьмо сильними. Дороги назад нема. Попереду – така омріяна перемога”.

Українці не здаються. Боротьба триває! Не будьте осторонь, не «продиваньте» своє майбутнє! Якщо ви не маєте змоги побувати на цьому протистоянні у Києві, допоможіть тим, хто хоче добратися туди, та тим, хто там перебуває.

Добровільний збір коштів для протестувальників на Євромайдані: картка Приватбанку 5457082230251691 (НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ ДО МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ!) Кожна копійка буде великою допомогою!

Comments

0 comments

One comment

  1. Олександр

    Не бачили ще жорстокості. Поїздіть по світу, подивіться. То все “картинка телевізийна”. Давайте домоляться за нашу Україну. Бо різниці нема, хто ноги об неї терти буде. І з того, і з іншого боку багато мірзених людей, що задля своєї вигоди і збрешуть і відлупцюють.

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

one × three =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh