16 січня Україна поринула в новий етап беззаконня. “Регіонали” засвідчили, що народ їм сильно дошкуляє. Тому підняттям біло-синіх, червоних та тушкованих “копит” більшість “ухвалила” псевдозакони, покликані убезпечити бандитів при владі та їхню обслугу в суддівській та міліційній формах. Якби в Україні закони виконували – це би означало справді державний переворот, а також реальну загрозу для всіх налаштованих проти режиму громадян (себто більшість). Однак щирими зусиллями Януковича та його команди Україна вже давно перестала бути правовою державою. Тож застосування будь-яких законів – річ умовна і залежить від наявності політичної волі, яка є дуже мінливою.
Отже, 249 так званих “народних депутатів” “ухвалили” бюджет ганьби і національної зради. Його спрямовано на створення режиму, який тримається не на народній підтримці, а винятково завдяки наявності каральних органів. Себто на силових структурах та судах.
Затим нібито через неможливість проведення сесії у рамках Регламенту (комуніст Калєтнік, який головував на засіданні, нарікав на “погану поведінку” опозиції) провладна більшість взялася голосувати закони без обговорення шляхом підняття рук. Голова Лічильної комісії (а скоріше, “підрахуй”) Володимир Олійник тільки-но чув назву законопроекту – відразу якимось “фотографічним” поглядом нараховував 235 рук “за”.
Отже, банда боїться народу, адже проголосувала за покарання найпоширеніших проявів зневаги до режиму:
1. За рух у колонах більше 5 авто – вилучення прав і автомобіля на 2 роки.
2. За діяльність інформагентства без державної реєстрації – конфіскація техніки і продукції та великий штраф.
3. Порушення порядку мирних зібрань – до 10 діб.
4. Участь у мирних зібраннях у касці, форменому одязі, з вогнем – до 10 діб.
5. Встановлення наметів, сцени чи навіть звуку(!) без дозволу міліції(!) – до 15 діб.
6. Неповага до суду – 15 діб.
7. Невиконання вимог про обмеження доступу до Інтернету – штраф 6 800 грн.
8. Невиконання “законних вимог” СБУ – штраф понад 2 тис. грн.
9. Протокол про адміністративне правопорушення можна вже не вручати особі, яку вважають порушником (достатньо т.зв. “свідків”).
10. Підтвердження вручення повістки особі тепер не лише її підпис, а “будь-які інші дані”(!)
11. Блокування доступу до житла (цілком нова кримінальна норма) – 6 РОКІВ.
12. Наклеп (повернуто до Кримінального Кодексу) – 2 РОКИ.
13. Поширення екстремістських матеріалів – 3 РОКИ.
14. “Групове порушення громадського порядку” – 2 РОКИ.
15. Масові заворушення – 10 і навіть 15 РОКІВ.
16. 16. Збір інформації про “беркутівців”, суддів та інших прислужників режиму – до 3 РОКІВ.
17. Погроза міліціянтові та іншим прислужникам режиму – 7 РОКІВ.
18. Недержавні організації, які отримують кошти з-за кордону, тепер – “іноземні агенти”, мають платити податок на “прибуток” і офіційно називатися “іноземними агентами”.
19. Недержавні організації не можуть здійснювати “екстремістську діяльність”.
20. Церкви не можуть здійснювати “екстремістську діяльність”. (Відчувається, що режим нарешті усвідомив вагу української церкви та її роль у всенародному протесті).
21. Держава може ухвалити рішення про ЗАБОРОНУ ДОСТУПУ ДО ІНТЕРНЕТУ. (Автор цих законопроектів Вадім Калєснічєнка зізнався, що “соціальні мережі в Інтернеті використовують як високотехнологічний інструмент для поширення цих (майданівських) ідей”.
22. Громадське об’єднання вважається таким, що бере участь у політичній діяльності, якщо воно прагне впливати на рішення органів влади (тоді на таку діяльність і її фінансування треба просити завчасного дозволу держави).
23. Людину можуть засудити (у т.ч. до позбавлення волі на роки) ЗАОЧНО, тобто у її відсутність на суді.
24. До відповідальності за порушення Правил дорожнього руху тепер можна замість водія притягнути власника автомобіля, якщо порушення зафіксовано автоматичним засобом.
25. Народного депутата можуть позбавити недоторканності і дати згоду на його арешт без розгляду під час засідання на профільному комітеті. Питання відразу можна (?) ставити на голосування.
26. “Беркут” і посадовців, які вчинили злочини проти активістів Майдану, звільняють від покарання.
Звучить страшно, як “Росія” і “Білорусь”. Однак нагадаймо собі, що будь-якої миті ми зберемося мільйонним морем. І навіть розширений (за рахунок урізання фінансування армії, освіти, медицини тощо) штат каральних органів не в змозі впоратися із непередбачуваними хвилями народного гніву. Згадаймо, як даішники боялися брати хабарі перші тижні Майдану; як державні структури на кшталт Кабміну та Нацбанку палили документи на задніх дворах; зрештою, як судді боялися ухвалювати вироки у резонансних справах проти патріотів. Якщо і це вас не переконає, згадаймо про умови боротьби УПА. Найбільший підпільний рух у світі часів Другої світової завдавав потужних ударів відразу двом надпотужним імперіям. Армії цих імперій та каральні загони мали значно більшу чисельність, ніж підлеглі Януковичу спецпідрозділи.
Нехай режим боїться нас і далі. У наших очах блищатиме вогонь нескореності й відчуття неминучості перемоги. Маємо стати ще більш згуртованими. Уже незабаром почнемо всеукраїнський страйк. Долучаться мільйони – ми завдамо збитків режимові і він не матиме за що виплачувати зарплати міліції, суддям, не кажучи вже про премії для даішників (які вони отримують за кожен штраф автомайданцівцям) та звірям із “Беркута” за криваві розправи над активістами. Успішний, масштабний страйк – і будь-які мільярди Путіна не врятують режим Януковича. Він змушений буде тікати!
Триває бойкот товарів та послуг бізнесу “регіоналів” та їхніх сателітів. Це ще одна точка спротиву проти злочинної влади та удар по джерелах їхнього фінансування. Але бойкот, як і загальнонаціональний страйк, проявляє ефективність лише у разі численної та тривалої підтримки його громадянами.
Лише масовий опір і усунення узурпаторів може відновити дію Конституції і норм права і унеможливити застосування масових репресій.