Рада схвалила закон про цивільну конфіскацію активів: що це означає

Верховна Рада в середу, 11 вересня, підтримала законопроєкт президента Володимира Зеленського про конфіскацію активів, які отримані незаконним шляхом

Зокрема, за законопроєкт №1031 у першому читанні і за основу проголосували 254 народних депутатів, свідчить офіційний сайт ВР повідомляє Оглядач.

Документ передбачає внесення змін до Цивільного кодексу. Так, у законі з’явиться підстава для того, щоб забирати активи, отримані завдяки корупції і махінаціям із бюджетом.

“Більшість населення України (91 відсоток) вважає корупцію серйозною проблемою, а понад 60 відсотків – найбільшою перешкодою розвитку держави. Водночас у понад 50 відсотків населення найдієвішим підходом до боротьби з корупцією вважають невідворотність покарання за такий злочин”, – йдеться у пояснювальній записці до документа.

Конфіскація має стосуватися винятково чиновників (як місцевого, так і державного рівнів). Щоб потрапити під статтю, потрібно мати рахунок у банку, автомобіль, нерухомість, коштовності на суму, яка значно перевищує офіційний дохід.

Підставою для притягнення до відповідальності передбачається різниця у 500 прожиткових мінімумів для працездатних – понад 1 млн гривень.

“Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих (нарахованих) із дотриманням вимог і обмежень, встановлених Законом України “Про запобігання корупції”, – зазначається у документи.

Наприклад, якщо всі доходи чиновника – 3 млн грн, але в той же час він придбав майно на суму 5 млн грн, то його можуть притягнути до відповідальності. Тоді за рішенням суду частина активів (гроші, нерухомість, авто) можуть забрати в рахунок державного бюджету.

Питання виявлення необґрунтованих активів покладається на Національне антикорупційне бюро і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а в певних випадках – на Державне бюро розслідувань і Генеральної прокуратури України.

Право на звернення до суду з відповідним позовом надається прокурорам антикорупційної прокуратури, крім справ, де відповідачами є посадові особини НАБУ і САП.

У таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам ГПУ.

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів і їхнього стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, що, зі свого боку, буде гарантією неупередженого розгляду таких справ.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

nineteen + 18 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh