Споживче ставлення до чоловіка/дружини – це один із найвірніших способів знищити шлюб та й взагалі будь-які стосунки.
Споживче ставлення до чоловіка/дружини – це один із найвірніших способів знищити шлюб та й взагалі будь-які стосунки. Навіть насильство (в найширшому сенсі) не має такої руйнівної сили.
З чого це я? Річ у тім, що за останній місяць я кілька разів зіткнувся з одним і тим самим феноменом, що базується на цьому самому споживацькому ставленні.
Останньою краплею став лист моєї читачки з цікавими запитаннями. З її дозволу, я відповідаю на запитання тут.
Ось уривок із листа:
“Припустимо, є пара, в якій чоловік заявляє: ти мені подобаєшся, але я тебе не люблю і не хочу тебе обнадіювати.
1. Як чинити жінці, якщо вона відчуває, що в цих стосунках є сенс і майбутнє. Адже кохання – це почуття, яке то згасає, то розгорається. Сьогодні немає, а завтра є, і навпаки.
2. Чи потрібно ставити в основу фундаменту кохання чи можливо побудувати стосунки на інших цінностях, а кохання набути в процесі?”
Тут одразу кілька запитань, тому відповідатиму поетапно. Ніякої надії!
Якщо чоловік на блакитному оці заявляє “ти мені подобаєшся, але я тебе не люблю і не хочу тебе обнадіювати”, тут треба дивитися, що буде сказано далі. Якщо чоловік далі каже, мовляв, давай розлучимося і більше зустрічатися не будемо, то питання вичерпано.
А ось якщо чоловік далі каже, мовляв, давай разом проводити час і займатися сексом, такого чоловіка потрібно гнати рогожею до самої околиці.
Тому що цей конкретний чоловік зараз вголос заявив, що збирається досхочу користуватися жінкою, віддаючи натомість якомога менше.
Я таких історій знаю мільйони (перебільшую, звісно, але все одно – багато знаю). Чоловік каже жінці, мовляв, ти симпатична, я класний, давай разом весело проводити час. Я дзвонитиму тобі, коли в мене буде настрій, ми ходитимемо туди, куди захочу я, робитимемо те, що мені цікаво, – це ж так здорово!
Ні. Це не здорово. Це споживацьке ставлення, це об’єктний підхід. Інша людина тут виступає чимось на кшталт ресурсу (об’єкта), без психіки і почуттів.
Як на мене, це просто огидно. Так, я користуюся цим словом, хоча психологу цього не можна; я найкатегоричніший у світі, мені можна. Споживче ставлення – це огидно. Можливо, навіть огидніше за насильство (хоча складно бути огиднішим за насильство).
У цій ситуації, як і в ситуації з насильством, моя відповідь проста – женіть такого чоловіка.
Зрозуміло, якщо жінці потрібні саме такі стосунки, то жодних проблем. Але, за фактом, жінки зазвичай хочуть стосунків інших, а на такі пропозиції від чоловіка погоджуються з надії. З надії, що він “одумається”, “полюбить”, “зрозуміє”.
Ні! Не одумається, не полюбить, не зрозуміє. Такий чоловік буде вас використовувати, поки йому не набридне. Не треба ілюзій – буде тільки так.
Чому? Тому що для нормальної людини неприродно об’єктно ставитися до близької людини. Це майже психічне відхилення – не бачити, що інший теж людина.
Я не перебільшую. Для людини нормально створювати теорію розумного (“theory of mind” англійською; російською перекладають по-різному). Тобто сприймати інших людей як живих, розумних і чуттєвих істот. Тобто – як суб’єктів.
Формування теорії розумного може бути порушено – і тоді людина сприймає інших просто як речі. Це не зовсім психіатрія, але близько. І таку людину вилікувати – не просто (якщо взагалі можливо). А вам не вдасться точно.
Навіть не намагайтеся – марна трата часу і сил. Женіть таких чоловіків подалі від себе, як чумних.
А раптом?
Нагадаю запитання: 1. як чинити жінці, якщо вона відчуває, що в цих стосунках є сенс і майбутнє. Адже кохання – це почуття, яке то згасає, то розгорається.
Сьогодні немає, а завтра є і навпаки.
Жінці в цій ситуації потрібно сунути голову у відро з холодною водою і трошки оговтатися. Бо відчувати, що в цих стосунках є сенс і майбутнє, жінка може, але до реальності ці почуття не належать.
Це наслідок роботи всяких веселих гормонів. Вони вимикають жінці критичне мислення, щоб забезпечити зачаття.
У жінки в такому стані наглухо вимкнені лобові частки – це стан неосудності, про який, наприклад, КК РБ пише: “… не могло усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своєї дії (бездіяльності) або керувати нею внаслідок хронічного психічного розладу (захворювання), тимчасового розладу психіки, недоумства або іншого хворобливого стану психіки”. (стаття 28 КК РБ).
Ось це жіноче “я відчуваю, що в цих стосунках є сенс” і є чимось близьким до тимчасового психічного розладу або хворобливого стану. Незважаючи на пропаганду адептів вчення “Вимкни голову і слухай почуття”, почуття потрібно слухати дуже акуратно, а голову вимикати і зовсім не можна.
Тож – відро холодної води на допомогу. Мізки прочистить, почуття осідлає. Нехай і тимчасово, але допоможе. А коли цілюща дія закінчиться, процедуру варто повторити.
Ось так і тільки так потрібно чинити жінці в ситуації, що розглядається. На що спиратися?
І останнє запитання з листа:
“2. чи потрібно ставити в основу фундаменту кохання чи можливо побудувати стосунки на інших цінностях, а кохання набути в процесі?”
Так, справді, стосунки можна почати будувати і без любові. Для цього вони мають бути засновані на взаємній повазі. Тобто на “на визнанні чиїхось-л. достоїнств, заслуг, якостей”.
Ключове слово, як бачите, виділив жирним. Повага має бути взаємною. Так само стосунки можна будувати на взаємному інтересі та/або взаємному визнанні цінності цих стосунків. Головне – щоб взаємно.
Людські стосунки тримаються на тому, що фахівці називають “теорією рівних обмінів”. Ти мені, я тобі, тебе і мене це влаштовує, легкі перекоси в один бік крадуться легкими перекосами в інший. Головне, що ми обидва розуміємо і приймаємо і визнаємо, що цей обмін нас влаштовує.
Людина з порушеннями “теорії розумного” на такі обміни не здатна – складно обмінюватися чим-небудь із холодильником, скажімо. Ми просто закладаємо в нього продукти і беремо, коли треба. Холодильник – річ. На жаль, буває, що і людина стає річчю.
І тих, хто робить вас речами, женіть. Женіть геть. Женіть, не дивлячись на їхні жалібні очі і щире здивування. Я, Павло Зигмантович, найкатегоричніший психолог у світі, кажу вам – женіть таких людей від себе. Не вірте їм, не давайте слабину.
Інакше з вас знову зроблять річ. А бути річчю – негідно людини.
Окремо хочу зазначити. Зрозуміло, жінка теж може поводитися споживчо щодо чоловіка, це не менш поширене явище, на жаль.
А у мене все, спасибі за увагу.
Автор – Павло Зигмантович
