Новини

Про святість поляків та злочини ОУН-УПА

202-й польський батальйон шуцманшафт – польський батальйон допоміжної поліції діяв в роки Другої світової війни на території генерал-губернаторства (Польщі і частин Західної України і Білорусії)

У 1943 році на Волині, після того як українська поліція перейшла на сторону УПА, німці замінили її поляками.  У 1943-44 в польських батальйонах «синьої поліції» на Волині налічувалося близько 1500-2000 поляків.  Крім цього на Волинь був перекинутий 202-й польський батальйон шуцманшафт, у складі якого перебувало 360 осіб.  Ці польські з’єднання брали участь у каральних операціях проти мирного українського населення та акціях проти УПА.

У 1944 році 202-й польський батальйон шуцманшафт був розбитий частинами Червоної Армії.

107-й польський батальйон шуцманшафт ( ньому. Schutzmannschaften nr 107) – польський батальйон допоміжної поліції діяв у роки Другої світової війни на території Волині в генерал-губернаторстві (Польщі і частин Західної України).  Створено з поляків Волині у 1943 році під Володимирі-Волинському . Підрозділ налічувало 450 поляків під німецьким командуванням.  Підрозділи 107-й польського батальйону шуцманшафт не брали участь у боях на фронті, а в основному використовувалися на Волині й Поділлі як допоміжна поліція.

У січні 1944 року особовий склад, роззброївши молодших офіцерів і німецьких командирів, увійшов до складу 27-ї дивізії Армії Крайової.

 

 

Синя поліція (також відома як «блакитна поліція»; польськ. Granatowa policja, укр. Гранатова поліція) – назва колабораціоністських підрозділів польської поліції на окупованих німцями територіях Польщі (включаючи частини територій сучасної Західної України та Західної Білорусії), більш відомих у роки Другої світової війни як Генерал-губернаторство . Офіційна назва організації було Польська поліція Генерал-губернаторства ( ньому. Polnische Polizei im Generalgouvernement, польськ. Policja Polska Generalnego Gubernatorstwa).  Назва походить від кольору форми.

Створена німецькою владою як допоміжна воєнізована поліція для підтримки порядку на окупованих територіях Польщі. Подібні поліцейські організації існували в усіх окупованих країнах (див. Допоміжна поліція , ньому. Hilfspolizei).  Спочатку польська поліція використовувалася виключно як кримінальна поліція, (проте польська за своїм характером кримінальна поліція не мала стільки добровольців) пізніше «блакитна поліція» використовувалася для боротьби з контрабандистами, охорони єврейських гетто і т. д. Офіційно розпущена Польським національно-визвольним комітетом 27 серпня 1944.

Армія Крайова (АК) (пол. Armia Krajowa) — збройні сили польського підпілля під час Другої світової війни (1939-45).

Підпільні збройні сили в Польщі, об’єднані під назвою «Армія Крайова», були сформовані на території Польщі в кордонах до 1 вересня 1939 року — та були підпорядковані польському еміграційному уряду в Лондоні. АК — одна з найчисельніших і найорганізованіших «підпільних армій» тогодення в Європі.

Після переходу Польщі під контроль радянської армії, військові формування АК були розпущені комуністичним урядом Польської Народної Республіки. Після офіційного розпуску АК 19 січня 1945 значна частина вояків АК, не погодившись з рішенням вищого керівництва, продовжувала боротьбу вже проти радянських окупантів, здійснюючи у 1944—45 на всій території довоєнної Польщі на комунікаціях радянської армії диверсії і терор щодо радянської вояків, сов’єтських органів, представників польської комуністичної влади і українського мирного населення, напр., звірське винищення населення села Павлокома.

Вояки АК зазнавали політичних переслідувань з боку просталінського комуністичного уряду Польщі аж до викриття культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС, після чого репресії було послаблено.

За роки війни втрати АК в людях становили 100 тисяч, ще 50 тисяч військових АК ув’язнено на території СРСР.

Посткомуністична польська історія високо цінує внесок АК до боротьби за незалежну польську державу.

На Західній Україні було створено окрему Волинська округу і обшар № 3. Волинська округу налічувала близько 8000 бійців, що билися з Українською Повстанською Армією ( УПА ). Обшар № 3 (комендант – полковник Я. Філіпковський) займав територію створеного німецькими окупаційними властями дистрикту «Галичина» і включав Львівську , Тернопільську та Станіславську округи.  Львівська округу об’єднувала 15 000 чол., Які включилися в боротьбу проти УПА і української поліції, лише зрідка діючи проти німців.  У Тернопільській окрузі 13 000 польських бійців сконцентрувалися на боротьбі з УПА. У Станіславській окрузі було 7000 бійців, які зосередилися на самообороні та проведенні акцій проти УПА.Восени 1943 р. командування АК в окрузі встановило контакт з командирами угорських військ, які в обмін на нейтралітет передали полякам зброю.

У 1942 німецька влада почала виселяти з території українсько-польського прикордоння поляків і на їх місце вселяти німців і українців. У відповідь АК знищила кілька сот представників української сільської еліти.

 

За матеріалами ВІКІПЕДІї.

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.