Тепер у світі існує коло 7.100 мов, з яких понад 3.700, включно із мовами жестів, не мають жодного перекладу Святого Письма, що не є позитивним також і для поглиблення розуміння Божого Слова.
Різноманітність перекладів Біблії може бути дуже корисною для збагачення та поглиблення нашого розуміння Священних Писань. У цьому переконаний німецький богослов Александер Маркус Швайтцер, який висловив свої думки щодо викликів, пов’язаних з перекладами Біблії, в інтерв’ю, опублікованому на веб-сторінці Екуменічної Ради Церков з нагоди нещодавнього міжнародного Дня перекладу, започаткованого ООН у літургійний спомин святого Єроніма, який переклав Святе Письмо з оригінальних текстів на латинську мову.
Переклади Святого Письма
Як неодноразово пригадує Папа Франциск, який нещодавно започаткував відзначення «Неділі Божого слова», читання Святого Письма є вкрай необхідним у щоденному житті християнина. Однак, не кожен вірний Христової Церкви має нагоду читати Біблію своєю рідною мовою, адже вона повністю перекладена лише на 700 мов. Окрім цього існують переклади лише деяких її частин на приблизно 1.100 мов. На сьогоднішній день понад 1.500 мов мають переклад усього Нового Завіту, а переклад вибраних книг, як наприклад Євангелій чи Псалмів, зроблений на приблизно 1.100 мов.
Праця над новими перекладами
Як зазначив Александер Маркус Швайтцер, незважаючи на те, що переклад цілої Біблії вимагає великої та тривалої праці, часто протягом багатьох років, дякувати Богові, кожного року публікуються коло сотні перекладів новими мовами. Серед перекладів цілої Біблії, здійснених минулого року, є діалекти та мови, якими розмовляють в Уґанді-Кенії, Ботсвані, Індонезії та Індії. А Новий Завіт був перекладений на діалекти та мови Філіппін, Еритреї, Індії та М’янми. Протягом 2018 року біблійні товариства у світі спричинились до перекладів на 66 мов, якими розмовляють коло 440 мільйонів людей.
Виклики перекладу і публікація нових перекладів
Як наголосив німецький богослов, переклад Біблії зустрічається із викликами на різних рівнях. Перш усього, йдеться про культурний виклик, адже, іноді певні дійсності вибраного народу не завжди легко перекласти на іншу мову, тому, перекладачі змушені докладати чималих зусиль, аби зберегти культурну основу семітського народу, що є в основі Святого Письма, і, водночас, передати суть тексту так, щоб вона була зрозумілою для народу, що належить до зовсім іншої культури.
Після перекладу біблійного тексту на нову мову наступає інший етап – його публікація, для здійснення якої також необхідно багато часу та праці.
