Духовне

Підсумок п’яти років реформи Римської Курії

Про напрямні для реформи Римської Курії, про «куріяльні хвороби» та чесноти, якими повинні відзначатись папські співробітники, та про зроблені кроки у реформуванні Римської Курії йдеться у комунікаті, розповсюдженому під час брифінгу Директора ватиканського прес-центру з нагоди закінчення ХХV сесії Ради Кардиналів.

13 квітня 2018 р. минуло п’ять років від моменту заснування Папою Франциском Ради Кардиналів, до якої Вселенський Архиєрей призначив 8 кардиналів, представників різних континентів, а 1 липня 2014 р., долучив до Ради також і Державного Секретаря Ватикану кардинала П’єтро Пароліна. Головним завданням Ради є допомагати своїми порадами Святішому Отцеві в управлінні Вселенською Церквою. Однак, серед першочергових завдань, покладених на Раду, є також перегляд Апостольської Конституції святого Папи Івана Павла ІІ «Pastor bonus» 1988 року про Римську Курію. Після 24-ох сесій та 139 спільних зустрічей, що відбулись у Ватикані від 1 жовтня 2013 р. до 25 квітня 2018 р., Рада Кардиналів представила Главі Католицької Церкви перший текст-пропозицію нової Апостольської Конституції про Римську Курію. З цієї нагоди, 13 червня 2018 р., побачив світ комунікат про напрямні, якими керується Рада Кардиналів у праці над реформою Римської Курії, та про кроки, які вже були зроблені.

Напрямні реформи від Папи та «куріяльні хвороби»

Описуючи орієнтири, в комунікаті зазначається, що вони є безпосередніми чи непрямими вказівками самого Святішого Отця, який при різних нагодах, зокрема, у промовах до членів Римської Курії перед празниками Христового Різдва, наголошував на важливих питання, проблемах чи позитивних моментах праці організму Римської Курії. Ось, наприклад, 21 грудня 2013 р., Папа виразно вказав на професійність своїх співробітників та на їхній обов’язок святості у житті. А вже через рік, 22 грудня 2014 р., було вказано, що Римська Курія, як і кожний організм, повинна живитись та лікуватись; саме тому, беручи приклад з Святих Отців пустині, складено список «куріяльних хвороб», які потрібно вилікувати. Серед них – відчуття незамінності, надмірна активність, погана координація праці, недосконалий контроль, брак відчуття історичної тяглості у праці, пліткування, вивищування себе з приводу виконуваного уряду, нездорове суперництво, подвійне життя, замкненість, бажання матеріального зиску, погордливе ставлення до інших, тощо…

Чесноти членів Курії та критерії реформи

21 грудня 2015 р. Папа підкреслив, що, незважаючи на всі «хвороби» та внутрішні проблеми, Римська Курія ефективно виконує своє посвятне служіння Святішому Отцеві та Вселенській Церкві. Окремо наголошено на чеснотах, якими повинні відзначатись працівники цього ватиканського організму: належними здібностями та передбачливістю, духовністю та людяністю, вірністю та подаванням доброго прикладу, раціональністю та зрозумінням, зрілістю та визначеністю, щирістю та почаною до інших, уважністю та покорою, готовністю та надійністю… А 22 грудня 2016 р., в контексті реформи, Святіший Отець зазначив, що вона буде дієвою лише тоді, коли буде здійснена не з «новими», але «відновленими» людьми. Отож, поставлено сильний наголос на постійній формації членів Римської Курії, що сприятиме їхньому духовному, загальнолюдському та професійному відновленню. При цій нагоди він наголосив на 12-ох критеріях реформи: індивідуальний підхід, пасторальність, місійність, раціональність, функціональність, сучасність, поміркованість, субсидіарність, синодальність, католицькість, професійність та поступовість.

Стиль служіння як напрямна реформи

21 грудня 2017 р. Єпископ Риму вказав на стиль «дияконії» (служіння), яким повинні відзначатись працівники Римської Курії. Серед іншого, також наголошено на універсальності служіння Римської Курії, на її стосунках з державами, помісними Церквами та роль в екуменічному діалозі.

Мета реформи Римської Курії

А звертаючись 12 лютого 2015 р. до кардиналів, зібраних на Консисторію, Папа Франциск ще раз вказав на мету реформи: посприяти дедалі більшій гармонії у праці різних Дикастерій та Бюро задля ефективної співпраці у прозорості, яка будує правдиву синодальність та колегійність. Він також додав, що реформа не є ціллю сама у собі, але спрямована на те, що дати добре християнське свідчення, сприяти ефективнішій євангелізації, пліднішому екуменічному діалогові та конструктивному діалогові з усіма.

Критерії Реформи від Ради Кардиналів

У світлі усіх запропонованих Папою напрямних, про які ми згадали вище, Рада Кардиналів виокремила три критерії для своєї праці. Першим є традиція, тобто основа вірності історії та безперервності з минулим. Наступним критерієм запропоновано оновлення. Згідно із ним, вже проведемо відповідні зміни у сфері ватиканських медія та у двох фінансово-економічних органах Апостольської Столиці. Третім виокремлено критерій координування, що передбачає процес певного спрощення.

Зроблені кроки у реформі Курії

А на закінчення комінікату представлено 25 пунктів, які є своєрідними вже здійсненими кроками проведення реформи Римської Курії. Кожен пункт вказує на відповідний документ чи акт Святішого Отця, яким впроваджено зміни у функціонуванні Римської Курії. Наприклад, 27 червня 2015 р. папським Motu Proprio було утворено Секретаріат у справах комунікацій, до якого ввійшли різні медійні інституції Ватикану; чи 21 листопада 2017 р. засновано третю секцію Державного Секретаріату Апостольської Столиці, відповідальну за персонал дипломатичного корпусу Святого Престолу; чи 17 серпня 2016 р. створено Дикастерію для служіння цілісному розвитку людини, до якої ввійшли чотири Папські Ради: Справедливість і Мир, Cor Unum, Душпастирства мігрантів та Душпастирства охорони здоров’я.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України