На масштабному форумі 2U Tech Forum 2026 в інноваційному парку UNIT.City у Києві ключовою подією стала GovTech-панель, присвячена розвитку цифрової держави та ролі ІТ-бізнесу у трансформації держсектору. Учасники обговорили цифровізацію державних сервісів, впровадження антикорупційних ІТ-рішень та перехід державних реєстрів на платформу Дія.Engine.
GovTech Talks «Цифрова держава очима бізнесу» модерував CEO Dev.ua Стас Юрасов. Серед спікерів були керівниця Global Government Technology Center Київ Катерина Фролова, директор з управління, розробки та впровадження програмних рішень у держсекторі EPAM Україна В’ячеслав Проценко, заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило, заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку (CDTO Мінекономіки) Олександр Циборт та CEO KitSoft Олександр Єфремов.
Учасники дискусії відзначили, що Україна має сильні позиції у фронт-енді цифрової держави: країна посідає перше місце у світі за рівнем цифровізації населення та п’яте місце в глобальному індексі ООН EDGI. Водночас головні виклики нині зосереджені на бек-енді — реінжинірингу застарілого законодавства та модернізації державних реєстрів.
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило озвучив плани щодо запуску однієї з ключових антикорупційних ІТ-ініціатив — системи «е-Акциз». За його словами, урядова команда планує вивести сервіс в офіційну експлуатацію 1 листопада. «е-Акциз» має забезпечити відстеження електронних акцизних марок, прозорість обігу підакцизних товарів та потенційне зростання акцизних надходжень до бюджету.
Закусило також розповів про гібридну модель створення державних сервісів: якщо вебпортал «Дія» розроблявся зовнішнім підрядником, то мобільний застосунок «Дія» створює та масштабує внутрішня команда Мінцифри. Він підкреслив, що написання коду є лише малою частиною роботи, тоді як основний успіх залежить від організаційних процесів, навчання користувачів і формування нормативної бази.
Заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт назвав головним гальмом цифрових реформ застарілі регуляторні норми та повільні парламентські процедури. Частина чинного законодавства, за його оцінкою, орієнтована на реалії 2005 року і не відповідає сучасній цифровій економіці. Мінекономіки використовує механізм експериментальних урядових постанов, зокрема для оцифрування ліцензій і дозволів.
Циборт запропонував змінити підхід до законотворення: тестувати нові цифрові рішення у форматі MVP на базі експериментальних постанов на обмеженій території або для частки бізнесу, а після успішної апробації передавати напрацьовані моделі у Верховну Раду для ухвалення повноцінних законів. Ідею підтримав CEO KitSoft Олександр Єфремов, наголосивши, що повільність цифровізації бек-енду притаманна демократичним країнам через пошук політичних компромісів, але Україна здійснила ривок завдяки створенню багатьох маленьких автономних команд, які паралельно реалізують численні мікрореформи.
Окремим блоком обговорили платформу Дія.Engine, запущену у 2023 році як засіб подолання залежності держави від великих ІТ-вендорів (vendor lock-in. Платформа працює як конструктор для створення державних реєстрів: замість окремих рішень для кожного відомства використовуються типові модулі, що прискорює запуск нових сервісів і скорочує витрати.
Станом на травень 2026 року Дія.Engine застосовують 25 центральних органів виконавчої влади, агенцій та міністерств, у її контур інтегровано 60 державних реєстрів. Загалом на центральному рівні в Україні нараховується близько 360 державних реєстрів, тож платформа охоплює вже приблизно шосту частину державного сегмента даних, переводячи роботу чиновників з паперу та Excel-таблиць на професійну ІТ-архітектуру.
Представник EPAM Україна В’ячеслав Проценко розповів, що першу версію застосунку «Дія» компанія розробила та безоплатно передала державі, після чого подальший розвиток продукту взяла на себе інхаус-команда Мінцифри. Він зазначив, що для EPAM участь у GovTech-проєктах є довгостроковою репутаційною інвестицією, а не інструментом прямого заробітку, і підкреслив високу мотивацію інженерів у різних країнах, які працюють над локальними державними цифровими сервісами.
Керівниця Global Government Technology Center Київ Катерина Фролова нагадала, що центр входить до глобальної мережі Всесвітнього економічного форуму. Вона відзначила, що високі позиції України в індексі цифровізації ООН дають змогу передавати український досвід GovTech іншим державам через мережу центрів ВЕФ. Це сприяє зростанню інвестиційної привабливості України та допомагає виводити українські стартапи на міжнародні ринки, перетворюючи напрацьовану експертизу на реальні контракти.
Панель на 2U Tech Forum 2026 підсумувала, що етап фрагментованих ІТ-рішень у міністерствах добігає кінця. Перехід значної частини державних баз даних на уніфіковану платформу Дія.Engine та підготовка до запуску системи «е-Акциз» демонструють курс на стандартизовану та прозору модель управління даними, тоді як ключові виклики для GovTech у 2026 році зосереджені передусім у сфері законодавчого забезпечення цифрових реформ.
