У травні 2026 року Україна суттєво наростила експорт електроенергії — до близько 94 тис. МВт·год. Це у 2,8 раза більше, ніж у квітні. Головним покупцем української електрики стала Угорщина, на яку припало близько 64% усього травневого експорту.
Для українського енергоринку ця статистика важлива не лише як суха цифра. Вона показує, що після складного зимового періоду енергосистема знову отримала можливість працювати гнучкіше: у певні години не лише імпортувати електроенергію для покриття дефіциту, а й продавати надлишкові обсяги на зовнішні ринки.
Що саме відбулося у травні
За підсумками травня Україна експортувала близько 94 тис. МВт·год електроенергії. Для порівняння, у квітні експорт становив приблизно 33 тис. МВт·год. Тобто за місяць поставки за кордон зросли майже утричі.
За даними DiXi Group / Energy Map, у період з 25 по 31 травня Україна експортувала 34,8 тис. МВт·год електроенергії. Найбільшим напрямком залишалася Угорщина — 19,3 тис. МВт·год, або 55,6% тижневого експорту. До Румунії було поставлено 9,7 тис. МВт·год, до Молдови — 5,8 тис. МВт·год.
Водночас у місячному підсумку за травень частка Угорщини була ще більшою — близько 64% від усього українського експорту електроенергії.
Офіційна публікація DiXi Group / Energy Map за останній тиждень травня підтверджує саму тенденцію різкого зростання: у період 25–31 травня експорт електроенергії з України зріс на 97% порівняно з попереднім тижнем — до 34,8 тис. МВт·год. Експорт здійснювався щоденно, а головним напрямком також була Угорщина.
Джерело: DiXi Group / Energy Map.
Чому експорт зріс саме зараз
Травень традиційно є сприятливішим місяцем для енергосистеми, ніж зима або пікові літні періоди. Споживання електроенергії знижується через теплішу погоду, опалювальний сезон уже завершений, а навантаження від кондиціонерів ще не досягає літнього максимуму.
Додатковим фактором стала вища генерація з відновлюваних джерел, насамперед сонячних електростанцій. У сонячні денні години система може отримувати короткостроковий профіцит електроенергії, який вигідніше продати на зовнішньому ринку, ніж обмежувати виробництво.
Саме тому травневий експорт не варто трактувати як повне відновлення довоєнної ролі України як великого експортера електроенергії. Це радше ознака того, що ринок поступово повертає гнучкість: у години дефіциту Україна імпортує, а в години профіциту — може експортувати.
Угорщина залишається ключовим напрямком
Показово, що саме Угорщина стала головним імпортером української електроенергії. Це не випадковість. Угорський напрямок традиційно є одним із найактивніших для транскордонної торгівлі електроенергією України з європейським ринком.
У травні на Угорщину припало близько 64% українського експорту. Така концентрація означає, що саме угорський ринок у цей період давав найкраще поєднання попиту, технічної можливості передачі та комерційної ціни для українських трейдерів.
За останній тиждень травня, згідно з Energy Map, Україна експортувала до Угорщини 19,3 тис. МВт·год, що становило 55,6% усього тижневого експорту. Також поставки йшли до Румунії та Молдови.
Імпорт усе ще залишається важливим для балансу
Попри зростання експорту, Україна не перестала бути імпортозалежною у критичні години. За даними Energy Map, у період 25–31 травня імпорт електроенергії в Україну становив 97,6 тис. МВт·год, тоді як експорт — 34,8 тис. МВт·год. Тобто навіть у тиждень різкого зростання експорту імпорт перевищував експорт у 2,8 раза.
Це ключовий нюанс для правильного розуміння ситуації. Експорт у травні — це не надлишок електроенергії «загалом по країні», а результат роботи ринку в окремі години, коли внутрішнє споживання нижче, генерація достатня, а ціна на зовнішньому ринку дозволяє продавати електроенергію вигідно.
Що це означає для енергоринку
Зростання експорту має кілька важливих наслідків. По-перше, це додатковий дохід для учасників ринку та можливість ефективніше використовувати генерацію у години профіциту. По-друге, це сигнал для європейських партнерів, що українська енергосистема, попри війну та пошкодження інфраструктури, здатна працювати синхронно з ринком ЄС.
По-третє, це показник сезонної стабілізації. У травні потреби споживачів покривалися за рахунок внутрішньої генерації та комерційного імпорту без застосування обмежень споживання для населення і бізнесу. Це створило простір для активнішої зовнішньої торгівлі.
Однак робити з цього висновок про повну стабільність системи передчасно. Українська енергетика й надалі працює в умовах воєнних ризиків, пошкоджень мереж і генерації, а також залежності від погоди та ремонтних кампаній. Тому імпорт залишається страховим механізмом, а експорт — інструментом комерційного балансування у сприятливі години.
Висновок
Травневе зростання експорту електроенергії до 94 тис. МВт·год — позитивний сигнал для українського енергоринку. Воно показує, що система поступово відновлює здатність не лише виживати в умовах дефіциту, а й працювати як частина європейського ринку.
Водночас це не означає, що Україна вже повернулася до статусу стабільного великого експортера електроенергії. Поки що йдеться про обережне, ситуативне нарощування поставок у періоди, коли енергобаланс це дозволяє. Головним напрямком у травні стала Угорщина, яка прийняла близько двох третин українського експорту.
Для ринку це добра новина. Для споживачів — радше сигнал, що енергосистема у травні мала більше простору для маневру. Але головний тест для неї буде попереду — у період літніх піків споживання та підготовки до наступного опалювального сезону.
