“Ми просто стояли на Інститутській, нікого не чіпаючи і тут пролунав вистріл! -я повернувся, а Саша вже лежав(…куля попала йому в серце, але він ще був живий…
До нас швидко підбігли медики і ми разом, відтягнувши Сашка в сторону, його оглянули – на жаль вердикт був беззворотній – медики сказали, що шансів вижити немає і вони вже нічого не можуть вдіяти – адже куля потрапила прямо в серце(((… Саша ще це чув – це були останні секунди його життя…
І знаєте що найстрашніше в цей час було!? – Це його останні слова, які Я пам’ятатиму усе своє життя!!!
Сашко сказав: Якби ж ти знав як хочеться жити!!!!….як хочеться жити….і все…після цих слів він закрив очі… назавжди закрив…
Я плакав…ні!- я не плакав, я ридав…”
