Система обробітку зернових культур пройшла у своєму розвитку ряд стадій: від примітивної (екстенсивне землеробство), заснованої на використанні вихідної родючості ґрунтів, до інтенсивної з застосуванням добрив і засобів захисту рослин. Важливу роль у досягненні високої врожайності зернових культур відіграє вдосконалення системи мінерального живлення, більш детально дізнатися про агрономію можна тут: , ви отримаєте вичерпні відповіді на свої питання.
Застосування основних добрив і азотних підживлень на зернових культурах – необхідний елемент агротехніки, проте часто ефект від їх застосування набагато нижче очікуваного.
Чому так відбувається?
1. Добрива вносяться без урахування агрохімічного аналізу ґрунту. Визначення рухомих і доступних рослинам формелементів живлення, кислотності грунту є необхідною умовою створення високого агрофону. Застосування заниженою норми добрив заздалегідь визначає невисоку врожайність (скидання пагонів, низька озерненість колоса, щупле зерно); завищених норм добрив – розвиток захворювань, вилягання, підвищення мінералізації ґрунтового розчину, зниження доступних форм мікроелементів, збільшення частки нетоварної частини рослин; невідповідних видів добрив – фізіологічно кислих на грунтах з підвищеною кислотністю або фізіологічно лужних – на засолених ґрунтах – зниження ефективності кореневого живлення.
2. Порушення технології застосування основних добрив – внесення азотних туків без закладення призводить до їх розкладання і випаровування, фосфор з добрив не пересувається, тому поверхнево внесений фосфор не буде доступний рослинам. Калій і нітратна форма азоту основних добрив можуть бути легко вимиті з грунту, фосфор хімічно зв’язується кальцієм, магнієм, алюмінієм або залізом, утворюючи важкорозчинні сполуки.
3. Біотичні та абіотичні стреси знижують фізіологічну активність рослин, зменшуючи споживання елементів з ґрунту. Стрес – це неспецифічна реакція організму на будь виникнення несприятливого фактора. Посуха, високі або низькі температури, пестицидні обробки призводять до фізіологічних збоїв в обмінних процесах рослин. Білок розкладається на компоненти, що виробляють етилен – гормон старості, відмирають коріння, рослина намагається завершити цикл розвитку, утворюючи дрібні насіння. При відновленні сприятливих умов обмін речовин нормалізується, однак втрати врожайності вже не заповнюються, оскільки кожен етап розвитку вносить свій внесок у загальну продуктивність зернових культур.
