Авторські статті

Національна революція без революції соціальної – неможлива!

Хто сьогодні має статус еліти, а хто – маргіналів? Повторю висловлені нещодавноміркування: «Дух демократії… формально нівелює різницю між людьми і створює передумову для того, щоб владу здобували найгірші. Тому не варто дивуватися, що зайди, котрі мали б жебрачити чи виконувати найбруднішу роботу, в Україні стають олігархами. Не варто дивуватися, що бандити знаходяться не в місцях позбавлення волі, а у владних кріслах, що людина, котра за своїми здібностями має замітати вулиці чи працюватисантехніком, одягає суддівську мантію або прокурорські погони, що дієвих патріотів, які мали б належати до касти воїнів і правителів, за сфабрикованими справами кидають за ґрати… Україна – це дійсно демократична держава, про це можна твердити, враховуючи той факт, що у нас усе перевернуто з ніг на голову…»

У сьогоднішній Україні демократичний егалітаризм поєднується з особливостями неоколоніального становища українців і крайнім соціальним розшаруванням у «кращих традиціях» дикого капіталізму. Двоє моїх знайомих одного разу дискутували на тему, хто править нашою країною – вайш’ї чи шудри. Чесно кажучи, я й сам не можу відповісти на це питання. Зрозуміло лиш одне: в Україні панують не кшатрії і далеко не брахмани…При владі в нас знаходяться торгаші. Деякі – торгаші за національністю. Інші – торговці власною національністю, власною честю та гідністю… Як не крути, живемо при капіталізмі, чи то пак, мамонократії – системі, коли все продається і все купується. Ієрархічна драбина побудована на продажності та підлабузництві. Усі її сходинки – від олігарха, котрий фінансує політичні ігрища, до бійця спецпідрозділу «Беркут», який охороняє антинародну систему – характеризуються тим, що людиною керують не якісь благородні ідеї, а звичайнісінькі шкурні інтереси.

За умов відсутності справжньої, ідеократичної еліти бидлізується все населення. Є така приказка: «Не дай, Боже, пана з нашого Івана». Це дійсно народна мудрість, адже вона відображає усвідомлення суспільством важливості дійсного аристократизму, несумісного з переходом холопа «із грязі у князі». В нас же при владі холопи, котрі опинилися «в князях» шляхом підступу, підкупу, лукавства, безпринципності.

Завдання Національної революції – здобути державу, котра дозволить високому піднятися вгору, а низьке опустить на саме дно, державу, в якій бидло потрапить у стійло, а достойні сформують суспільний провід. Ліваки вкладають у поняття соціальної революції егалітарний зміст, натомість соціальна революція як елемент революції національної має бути елітарною.

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.