Національна революція без революції соціальної – неможлива!

Хто сьогодні має статус еліти, а хто – маргіналів? Повторю висловлені нещодавноміркування: «Дух демократії… формально нівелює різницю між людьми і створює передумову для того, щоб владу здобували найгірші. Тому не варто дивуватися, що зайди, котрі мали б жебрачити чи виконувати найбруднішу роботу, в Україні стають олігархами. Не варто дивуватися, що бандити знаходяться не в місцях позбавлення волі, а у владних кріслах, що людина, котра за своїми здібностями має замітати вулиці чи працюватисантехніком, одягає суддівську мантію або прокурорські погони, що дієвих патріотів, які мали б належати до касти воїнів і правителів, за сфабрикованими справами кидають за ґрати… Україна – це дійсно демократична держава, про це можна твердити, враховуючи той факт, що у нас усе перевернуто з ніг на голову…»

У сьогоднішній Україні демократичний егалітаризм поєднується з особливостями неоколоніального становища українців і крайнім соціальним розшаруванням у «кращих традиціях» дикого капіталізму. Двоє моїх знайомих одного разу дискутували на тему, хто править нашою країною – вайш’ї чи шудри. Чесно кажучи, я й сам не можу відповісти на це питання. Зрозуміло лиш одне: в Україні панують не кшатрії і далеко не брахмани…При владі в нас знаходяться торгаші. Деякі – торгаші за національністю. Інші – торговці власною національністю, власною честю та гідністю… Як не крути, живемо при капіталізмі, чи то пак, мамонократії – системі, коли все продається і все купується. Ієрархічна драбина побудована на продажності та підлабузництві. Усі її сходинки – від олігарха, котрий фінансує політичні ігрища, до бійця спецпідрозділу «Беркут», який охороняє антинародну систему – характеризуються тим, що людиною керують не якісь благородні ідеї, а звичайнісінькі шкурні інтереси.

За умов відсутності справжньої, ідеократичної еліти бидлізується все населення. Є така приказка: «Не дай, Боже, пана з нашого Івана». Це дійсно народна мудрість, адже вона відображає усвідомлення суспільством важливості дійсного аристократизму, несумісного з переходом холопа «із грязі у князі». В нас же при владі холопи, котрі опинилися «в князях» шляхом підступу, підкупу, лукавства, безпринципності.

Завдання Національної революції – здобути державу, котра дозволить високому піднятися вгору, а низьке опустить на саме дно, державу, в якій бидло потрапить у стійло, а достойні сформують суспільний провід. Ліваки вкладають у поняття соціальної революції егалітарний зміст, натомість соціальна революція як елемент революції національної має бути елітарною.

 

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

thirteen + 11 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh