Завершився рік, а ми в глухому куті. Фактично зараз існує система двовладдя. Це ще не кристалізовано, та вже почало формуватись. Зараз це вже більше ніж Майдан. Бо ми бачимо офіційну владу, і структурування паралельної влади знизу. Вона охоплює все більші території.
Особливо це стосується Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської області. Там були прийняті рішення про перебирання повноважень в обладміністрацій.
Переконаний, що можна вважати це початком формування систем місцевого самоврядування, як це є в інших країнах. Це крах ієрархічної вертикалі української влади. Чого лише вартий Київ, де офіційна влада навіть неспроможна функціонувати – остання сесія нелегальної Київради завершилась, навіть не почавшись.
Після Різдва почнеться реальне структурування паралельних органів влади, хоч і поки тимчасових. Люди формуватимуть виконавчу гілку на базі народних віче. 5 стаття Конституції спокійно дозволяє це реалізовувати. Там написано, що народ здійснює владу безпосередньо і він сам може її формувати. Це буде перший процес, який ми побачимо з початку січня. Він буде болючим, але матиме місце.
Далі сподіваюсь, що вистачить духу у частини нардепів мажоритарників, які входять до більшості ПР, вийти звідти. Після чого вони вступлять до народної більшості, переоберуть керівництво парламенту та сформують тимчасовий уряд народної довіри.
Після того, як вони зможуть усунути уряд Миколи Азарова, поставлять питання про відставку президента Віктора Януковича. Тоді вже потрібно буде повернутись до парламентсько-президентської форми правління. Переконаний, що саме завдяки цим заходам українцям буде легше, бо тоді ми вийдемо з глухого кута. Тоді відкриється можливість компромісів.
Сподіваюсь, що нам вдасться вийти з моделі “стаціонарного бандитизму” мирним шляхом, бо якщо не вийде, тоді на країну чекає лише силовий сценарій. А цього дуже б не хотілось, бо потягне за собою дефолт, фінансовий крах, обвал гривні, силові зіткнення.
Якщо дійсно вийдемо на цю модель з формуванням народної більшості та уряду народної довіри, тоді починаємо економічні трансформації, міняємо податкову систему, виходимо на модель народного капіталізму, вільне ходіння євро, дозволяємо вільно займатись бізнесом. Так країна почне дихати.
Головне випробування наступного року – чи ми готові бути європейцями, чи ні. Чи готові самі визначати власну долю, майбутнє. Тобто або ми лишимось в складній ситуації із її загостренням, або спроможемось стати успішними людьми у розвинутій, заможній, конкурентноздатній країні. 2014 рік – це вирішальний рік. Він покаже, чи європейська у нас держава, чи якась колонія, на яку знову чекає прірва.
Олег Соскін.
