“Зараз є сенс застановитися над тим, як ми маємо кожен врятувати своє життя задля нашого горіння на благо нашої країни. Жодне життя не має бути покладено на плату цим ординцям, бо вони чекають нашої смерти. Натомість маємо бути одержимими нашими високими ідеями і нашим життям. Маємо все встигнути зробити в цьому житті, щоби ми цю орду помножили на нуль, щоби врешті-решт поставили на початку третього тисячоліття крапку в череді зрадників, фарисеїв, холуїв, бо зло само собою безсиле, якщо воно не вербує собі на допомогу слабких і нікчемних. Отож, збираймося із силами і будьмо дуже уважні один до одного. Ми все витримаємо, здолаємо і не поступимося жодним кроком”, – заявила, виступаючи 27 січня 2014 року на Майдані Незалежности в Києві, народний депутат України від ВО “Свобода” Ірина Фаріон.
Під час виступу націоналістка наголосила, що сьогодні той день, коли журба і радість обнялися, бо учора Україна прощалася з героєм, білоруським другом Михайлом Жизневським, учора земля прийняла Самвела Нігояна, нині Львівщина відвела в останню путь Романа Сеника.
“Сьогодні також маємо день народження унікальної людини, яка дала нам славень “Ще не вмерла України ні слава, ні воля” Павла Платоновича Чубинського. Київська адміністрація у повній паніці перед народженням генія скасувала всі урочистості, але людям байдуже, як святкує влада. Люди все одно приходять до його могили і до місця, де колись стояла його садиба, яку зруйнували большевики. Цей чоловік написав славень, який зараз не сходить із наших уст, написав його восени 1862 року. Текст славня надрукували в одному із журналів мого рідного Львова: так велика київська земля, зокрема бориспільська, зійшлася в одному пориві зі львівською. Галицький священик Михайло Вербицький написав музику, яка сьогодні для нас є майже народною. Ми не уявляємо собі сили і міцности нашої держави без цієї славетної пісні, яка дала два крила нашій нації. Одне – це прояв Великої України, де було створено слова, инше – крило заходу України.
Наш славний творець славня, на жаль, відійшов у вічність у дуже молодому віці – усього-на-всього в 45 років. Так само, як у 45 було розстріляно Романа Сеника. Тому зараз є сенс застановитися над тим, як ми маємо кожен врятувати своє життя задля нашого горіння на благо нашої країни. Жодне життя не має бути покладено на плату цим ординцям, бо вони чекають нашої смерти, натомість маємо бути одержимими нашими високими ідеями і нашим життям.
Свого часу Олекса Гірник спалив себе на могилі Тараса Шевченка. Вони втішалися із того, що на одного великого сина на нашій землі стало менше. Тому будьмо мудрі й не відступні у своїй боротьбі. Нехай наші предки, які клали своє життя за нашу Батьківщину, дадуть нам неабиякого імпульсу продовжувати боротьбу. Я би дуже хотіла, щоби ми закінчили перелік наших смертей, щоби ми формували легіон невмирущих армій, щоби ми демонстрували крицю нашого духу і незнищенність нашого тіла. Маємо все встигнути зробити в цьому житті, щоби ми цю орду помножили на нуль, щоби врешті-решт поставили на початку третього тисячоліття крапку в череді зрадників, фарисеїв, холуїв, бо зло само собою безсиле, якщо воно не вербує собі на допомогу слабких і нікчемних. Отож, збираймося із силами і будьмо дуже уважні один до одного. Ми все витримаємо, здолаємо і не поступимося жодним кроком”, – наголосила Ірина Фаріон.
Українці не здаються. Боротьба триває! Не будьте осторонь, не «продиваньте» своє майбутнє! Якщо ви не маєте змоги побувати на цьому протистоянні у Києві, допоможіть тим, хто хоче добратися туди, та тим, хто там перебуває.
Добровільний збір коштів для протестувальників на Євромайдані: картка Приватбанку 5457082230251691 (НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ ДО МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ!) Кожна копійка буде великою допомогою!
