До чого готуватися Україні або чому пішов Кучма?!
Не важко здогадатися, що «відхід» кучми з Мінська не є бажанням просто відійти від справ. Ще у рік назад, коли Кучма майже феєрично повернувся до участі в контактній групі означало, що Україна буде рухатися шляхом Мінських угод, так, саме тих «мінських угод», які так нещадно критикував Зеленський йдучи до влади, саме тих угод, на які так кидалися «експерти» з пулу Коломойського. Проте, на перший час влада Зеленського зрозуміла, що нічого нового придумати не зможе, бо відверто на це не здатна. Ба більше, навіть «Мінські домовленості» владі не вдавалося використати на користь України.
І ось, 28 липня, Кучма йде з посади. Йде не просто, тому що «захотілося». Йде, бо скоріш відверто не хоче брати участь у тому треші, який відбувається в рамках «перемовин». Хитрий політик, що не раз змінював сторону добре знає – краще піти вчасно, ніж остаточно заплямуватися.
Зрештою, це поганий симптом для країни. Якщо навіть такі люди,як другий президент, йдуть з «Мінська», отже ймовірно влада готує повну капітуляцію, або щось близьке до цього.
Ми вже знаємо про «проста пєрєстать стрєлять», знаємо про заборону розвідувальноі діяльності, знаємо, що наших воїнів кидають просто чекати смерті 4 днів, як сталося із загиблим Журавлем.
Влада дуже хоче далі заглядати в очі Путіну, вибачатись перед Кадировим, а головне – реалізовувати так звану політику «умиротворення агресора». Так вже робила Європа з Гітлером, і ми добре знаємо чим це закінчилось.
Зрештою, такі новини є дуже і дуже поганим симптомом. Готується велика ганьба для країни і велика здача національних інтересів. Нею пахне в повітрі, її можна побачити неозброєним оком і почалося це далеко не сьогодні, а ще навесні 2019 року.