Нічний масований удар по Києву, який аналізує Сергій Флеш за станом на кінець травня 2026 року, продемонстрував суттєвий зсув у структурі протиповітряної оборони: безпілотні перехоплювачі вперше забезпечили понад 40% усіх збитих ударних дронів типу Shahed.
За словами експерта, основні руйнування і збитки, як і раніше, спричинили ракетні удари, оскільки кількість випущених ракет виявилася надто великою для наявних ресурсів української ППО. Водночас у боротьбі з Shahed Сили оборони досягли ефективності, що істотно перевищує середні показники за останні пів року. Ключовим чинником став «тектонічний» зсув у структурі протидії: частка безпілотних перехоплювачів, зокрема типу Octopus, перевищила 40% від усіх знищених дронів-камікадзе.
Флеш пов’язує це з позитивною динамікою роботи Міністерства оборони України та Сил оборони щодо насичення неба роботизованими засобами протягом останніх чотирьох місяців. Координація дій перехоплювачів здійснювалася через систему Mission Control у DELTA, що дозволило ефективно протидіяти масованим нальотам.
Експерт зазначає, що противник не продемонстрував нових технологічних рішень і знову зробив ставку на перевантаження ППО: дрони запускалися масово, рухалися однаковими маршрутами та заходили щільними групами. Серед загальної кількості виділялася невелика частка реактивних Shahed, зокрема моделей «Герань-3» та «Герань-4», які намагалися прорватися до Києва з півночі. При цьому дронів із додатковими модулями дистанційного керування було небагато – противник обрав стратегію чисельної масовості, а не ускладнення кожної окремої платформи.
Окремо Флеш звертає увагу на географічні та політичні аспекти атаки. Цього разу не фіксували спроб керування Shahed через інфраструктуру ретрансляторів Республіки Білорусь, що він пов’язує зі звуженням вектору удару виключно на Київ, на відміну від попередньої атаки по західних регіонах України.
За оцінкою експерта, вибір окремих цілей у столиці мав переважно демонстраційний характер. Як приклад він наводить удар по заводу в районі Лук’янівки, де, за його словами, ракетними атаками вже давно знищено будь-які потенційні потужності, а також по території командування Сухопутних військ, яка була евакуйована ще в перші дні повномасштабного вторгнення, як і більшість аналогічних адміністративних об’єктів у Києві.
Структура відбиття атаки, за даними аналізу, виглядала так: безпілотні перехоплювачі Octopus ліквідували понад 40% усіх збитих Shahed, діючи в координації через DELTA; мобільні вогневі групи та ШІ-турелі закривали низьковисотні цілі на підступах до столиці, дозволяючи економити ракетний боєкомплект у разі масованих нальотів; важкі протиракетні комплекси типу Patriot та Iris-T брали на себе основний удар ракет, стримуючи балістичні й крилаті цілі в умовах перевантаження.
Флеш вважає, що досягнута частка у 40% збитих Shahed, забезпечена саме безпілотниками-перехоплювачами, є історичним рубежем, який підтверджує курс України на відхід від «ракетної залежності» при знищенні таких дронів. Він пов’язує це також із підходами, які раніше озвучував Михайло Федоров під час зустрічей із іноземними партнерами.
Спроба противника застосувати реактивні «Герань-3» та «Герань-4» на північному напрямку, за оцінкою експерта, покликана підвищити швидкість прориву крізь мобільні вогневі групи. Реактивний двигун ускладнює роботу класичних кулеметних розрахунків, але водночас стає зручною ціллю для сучасних тренажерів ПЗРК Stinger, які, за наведеною інформацією, Міноборони допустило до експлуатації для навчання розрахунків. Завдяки лазерним симуляторам зенітники відпрацьовують дії до автоматизму й можуть захоплювати подібні цілі за лічені секунди.
