«Якщо українці не переосмислять подій 1768 року в контексті сьогодення, то рани минулого не загояться в нас ніколи. Вони будуть боліти, та будуть давати іншим нагоду шмагати тіло України до страшенного болю». Про це у своєму слові говорив Владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час урочистого відкриття конференції «Зцілюючи рани минулого: 1768 рік в історії України (православна, римо-католицька, унійна та юдейська етноконфесійні спільноти в умовах Барської конфедерації, Коліївщини і російської окупації)», яка сьогодні проходить у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Звертаючись до присутніх Владика зауважив: «Якщо говорити про зцілення ран в контексті матеріальному, то людина мусить осмислити, що вона їх має. Йдучи до певного спеціаліста людина повинна бути відкритою та правдивою. Це є те, про що говорив Господь у Євангелії: «Шукайте правди, і правда визволить вас». Не тільки в духовному, але й в усіх контекстах людського буття на цій землі», – зазначив Єпископ.
Ведучи далі, доповідач пригадав відомий вислів «Історія – вчителька життя», та запитав у слухачів: «Чого навчила нас історія цих минулих століть, 250 років від часу постання Коліївщини до сьогодні?».
Шукаючи відповіді на це запитання Владика зауважив: «Можливо, згідно політкоректності, ми сьогодні не мали б говорити про ці події, зокрема у світлі тих течій та змін, які відбуваються в українському суспільстві та у православ’ї. Але коли триматися слів Христових: «Шукайте правди і правда визволить вас», якою правда не була б гіркою, і як би не боліли нас рани минулого, мусимо стриміти до істини. Бо істина відкриє наші очі для того, щоб не робити помилок в українському суспільстві».
Далі Архиєрей наголосив: «Так і напрошуються певні паралелі стану війни в Україні; оборона «руского мира», війна на Донбасі, анексія Криму… Чи не є це продовженням подій 1768 року? Якщо українці не переосмислять цих подій в контексті сьогодення, то рани минулого не загояться у нас ніколи. Вони будуть боліти та будуть давати іншим нагоду шмагати тіло України до страшенного болю».
На завершення свого виступу Владика висловив слова вдячності усіх, кому цікава дана тематика: «Тому я вдячним усім організаторам та учасникам цієї непростої конференції за те, що ми готові говорити про ці події, готові шукати істину, готові відкривати очі України на те, що відбулося, аби не повторилося», – наголосив Архиєрей.
Окрім цього, Єпископ сказав, що дуже часто задумується над великою працею Президента Українського Католицького Університету Єпископа Бориса (Ґудзяка), який зробив усе можливе, щоб створити Інститут історії Церкви, де зібрано поважний багаж історичних тверджень про нашу Церкву в умовах підпілля.
Прес-служба Київської архиєпархії
