На недавньому засіданні РНБО Верховний головнокомандувач Петро Порошенко повідомив, що сьогодні сформовано декілька нових частин-з’єднань, які дозволять вже зараз перекрити можливий наступ у напрямку Маріуполя, Бердянська, у напрямку Харкова і північніше Луганська, у напрямку Дніпропетровської області.
Порошенко також поінформував, що план спорудження фортифікаційних споруд наразі чітко виконується, а потім він сказав наступне: «Забезпечення наших збройних сил новітньою технікою, як наступальною, так і розвідувальною, триває достатньо ефективно. І ми маємо пам’ятати, що ми здатні захистити нашу державу».
Отже, про антитерористичну операцію вже не йдеться. Триває повномасштабна оборонна війна – це випливає не лише з термінології Верховного головнокомандувача, а й з характеру бойових дій. Хочу привернути вашу увагу: Петро Порошенко вже двічі назвав цю війну “Вітчизняною війною”. Перший раз це сталося під час виступу на день Незалежності 24 серпня 2014 року, а другий – у нещодавньому зверненні Президента з нагоди 70-ї річниці визволення України. Причому в другому виступі щодо російських загарбників він вжив визначення “інтервенти”, тобто наголосив, що відбувається інтервенція.
Проте, в лексиконі політиків і журналістів слово “війна” зустрічається не надто часто, хоча всі обговорюють події на Сході України за допомогою понять і категорій повномасштабної війни: “диверсійно-розвідувальні групи”, ” партизанський рух”, “лінія фронту”, “наступальна операція”, “перегрупування військ” тощо.
Вважаю зайвим наводити тут численні докази російського вторгнення – нехай це робить МЗС у “Білій книзі інтервенції в Україну з боку Російської Федерації” – всі ми й без того знаємо що Росія розв’язала проти нас війну. Знаємо, але чомусь боїмося називати цю війну “російсько-українською війною”.
Це вже не “антитерористична операція”, це не “події на території Донецької та Луганської областей” – це війна. І цю розбійницьку війну віроломно розв’язала проти нас путінська Росія “зі своїми агресивними, нелюдськими планами” – як писала колись совєтська пропаганда щодо фашистської Німеччини.
Єдність інтерпретації цих подій як “війни” є також важливою для їх сприйняття західною аудиторію, яка досі вважає що на сході України відбувається антитерористична операція, локальний конфлікт, який не загрожує країнам заходу і не вимагає відповідної активної реакції.
На жаль, ми перестали говорити й про щоденне незаконне перетинання нашого кордону російськими військовими формуваннями – тобто про вторгнення, яке передбачає акт агресії. В умовах гібридної війни не має значення хто саме вторгся на нашу територію – регулярні російські війська без розпізнавальних знаків чи військові формування складені з російських найманців. Вони їдуть на нашу територію з Росії на танках і в будь якому випадку є російським агресором.
Для нас ця війна є Вітчизняною, тому що в ній бере участь весь наш український народ – не тільки військові, а й прості громадяни. Український народ збирає пожертви своїм героям, постачає свою армію – закуповує військовим необхідне обладнання, одяг, їжу, збирає дитячі малюнки, плете маскувальні сітки – і відвозить все це на передову.
Колись я вмовляв журналістів називати терористів терористами і бойовиками, а не “проросійськими активістами”. Сьогодні я так само закликаю всіх не боятися зобидити агресора, називати речі своїми іменами та іменувати війну війною – “російско-українською війною”, “Вітчизняною війною”. Давайте робити це вже зараз не чекаючи повернення героїв війни та їх пояснень.
Дописувач: