Українці далеко не є відсталою нацією. Попри те, що держава ніяк не стане остаточно на європейський шлях розвитку, ми не чекаємо від влади манни небесної: кожна окрема людина, дбаючи про майбутнє своє, своїх близьких, своєї країни – не стоїть на місці, розвивається. Живучи в сучасному світі, за сучасними правилами, ми пристосовуємося до умов дуже швидко, готові вчитися і вчити.
Світ кожного окремо взятого українця постійно оновлюється і поповнюється різними засобами, які полегшують спілкуватися – комунікувати, обмінюватися інформацією, заявляти про себе, зрештою, знаходити своє місце в швидкоплинному світі.
Заради того, щоб не відставати від наукового прогресу, ми готові освоювати навіть чужі мови, які диктують нам правила експлуатації того чи того пристрою. Немає сумнівів, що при появі будь-якого нового персонального комп’ютера чи побутового приладу англійською, французькою чи якоюсь іншою мовою і за необхідності працювати з ним українець дуже швидко зметикує, що до чого і як його використовувати. Але тут постає просте запитання – навіщо там, де не треба, ускладнювати собі життя, та ще й культивувати комплекс меншовартості, другорядності всього українського, починаючи з мови? Хіба не правильніше і справедливіше поставити ситуацію з голови на ноги – адаптувати електронні пристрої, якими користуватимуться саме українці і саме в Україні, під їхні ж потреби? Хай ці пристрої промовляють до своїх користувачів їхньою рідною – українською мовою!
Нещодавно народні депутати України свободівці Анатолій Вітів, Олег Тягнибок, Олексій Кайда та Ірина Сех зареєстрували законопроєкт про забезпечення права споживачів на користування екранами відображення інформації (інтерфейсами) державною мовою.
Цей проект розроблено з метою полегшити експлуатацію зазначених приладів шляхом забезпечення громадян України правом на придбання та використання побутових електронних пристроїв та техніки з інтерфейсами (екранами) відображення інформації державною мовою. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі оцінки відповідності, зобов’язується забезпечити використання в державних установах електронної техніки, пристроїв, приладів, які мають дисплеї (монітори) для відображення текстової інформації, тільки з локалізацією державною мовою.
Цей законопроект сам по собі, звісно ж, не додасть нулів українському народові до зарплат і пенсій. Але давайте поміркуємо: ми – в Україні, ми – українці! Тож, якщо є така можливість, якщо нарешті в парламенті з’явилися депутати, готові відстоювати такі зміни, – то чому ми маємо сором’язливо перекладати з іноземної, витрачаючи час на освоювання чужоземних інтерфейсів?..
Ірина Кириченко
