«Я не можу утримувати власну сім’ю. я не можу знайти роботу, а будучи віруючим в Ісуса я постійно стикаюся з проблемами, прошу – моліться за мене», – говорить Аніл (справжнє ім’я не розголошується з причин безпеки). Так для «» описує своє життя, навернений з ісламу, бангладеський католик.
Аніл викладав в ісламському університеті, але коли колеги застали його за читанням Біблії – його вигнали з університету. З того часу Аніл став постійною метою нападів, насильства, погроз смертю. І тепер, коли Бангладеш постійно дрейфує у бік ісламізму, його життя знаходиться під постійною загрозою.
Життя Аніла корінним чином змінилося у 1994, коли він прочитав фразу з Євангелія від Івана: «Бо так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує у Нього, не загинув, але мав життя вічне (Ів. 3,16).
Він був на навчанні в Саудівській Аравії на після дипломному студії з ісламу. В Ер-Ріяді він пішов подивитися на прилюдну страту. Там чоловік підійшов до нього і дав листівку на арабській мові. На цій листівці був написаний, вище зацитований, рядок з Євангелія. «Прочитавше це я відчув, що я маю знати все про це. Я дізнався що це уривок із Інджіл Шаріф (Нового Завіту), книги, яка написана до Корану», – говорить Аніл.
Після цього в ночі Аніл отримав видіння: «У кімнаті я побачив чоловіка, одягненого у білу одежу. Він підійшов до мене і сказав: Про що ти думаєш? Стань на шлях Спасіння і прийми Месію Ісуса». Тоді цей чоловік зник. А я залишився, тремтячи від страху», оповідає Аніл.
Підготовляючись до оборони докторату Аніл відвідав 16 мусульманських країн. Коли він прибув до Іраку, зайшов до церкви де попросив священика уділити йому Таїнство Хрещення. Це сталося 15 травня 1994р..
Оборонивши докторат, Аніл повернувся у Бангладеш і почав викладати в ісламському університеті, в якості доцента кафедри арабської літератури. Колеги почали підозрювати щось стосовно Аніла та почали слідкувати за ним: «Я не читав Коран, тому вони почали сумніватися стосовно мене. Одного разу вони застали мене за читанням Біблії, коли я порівнював арабський і бенгальський переклади», – розповідає Аніл.
На Аніла донесли керівництву університету. Віце-ректор викликав його на розмову і спитав чи він бува не навернувся на християнство. Ані не приховував свого нового статусу: «Так я – послідовник Ісуса», – відповів він. Після цього його було звільнено з університету.
Після цього ісламістський налаштовані студенти зробили на нього замах, завдавши йому біль як 40 ножових пораненнь. Проте, Аніл вижив.
Після виходу з лікарні, куди він потрапив в результаті замаху, він знову був побитий мусульманами, а його родина відмовилась від нього. Аніл часто міняв місце праці, бо як тільки роботодавець довідувався про його віру, відразу звільняв його з роботи, часто це супроводжувалось знущанням та погрозами, щоб змусити його перейти в іслам.
Вміжчасі Аніл одружився на бангладеській католичці. У них є діти. Сім’я Аніла живе від тимчасових заробітків, яких їм вдається знайти. Стан християн у Бангладеші на сьогодні є важкий і небезпечний. Зріст мусульманського радикалізму серйозно загрожує не тільки їхній безпеці, але й самому фізичному існуванню.
