Історія і сучасність України – це діло геройської української молоді: сотень тисяч юних, молодих, ледве двадцятирічних добровольців руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, легіону Січових Стрільців, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії Романа Шухевича і Олекси Гасина, членів визвольного руху шестидесятників В’ячеслава Чорновола, учасників студентського голодування 1990 року, одним словом, усіх молодих українців, які боронили інтереси України навіть ціною власного життя.
Теперішні молоді українці в час, здавалось би, виразної втрати життєвих орієнтирів, занепаду духовних цінностей та панування культу особистого задоволення і матеріального споживання як ніколи мали би усвідомлювати, що у світі, в якому ми живемо, тільки ті вартості мають майбутнє, за які людина готова боротися, які людина готова боронити, жертвуючи усім, навіть найдорожчим – власним життям. І серед тих цінностей перша – Україна, наш український народ, наша рідна земля і наша українська держава. Тому й виник національний спротив, тому й з’явились сучасні герої, що їх, як і Героїв української нації, пам’ять про яких шануємо, для нас є передусім втіленням одвічної волі нації до влади, сили, могутності, до права бути неподільним і єдиним господарем на цій землі, за яку цілі покоління кров свою проливали.
Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу – вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Це герої залишили для нас здавалось би такі божевільні кличі: Або все – або нічого! Або пан – або пропав! Перемога або смерть!
Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, і своє життя для добра Українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху. Сьогодні ми бачимо на Майданах тисячі здавалось би пересічних українців, для яких цінності справжніх героїв є їхніми найвищими цінностями. Тому ми не лише нація героїв, ми – нація переможців!
Ми свідомі того, що не завжди маємо змогу боротися зі зброєю в руках за наш відвічний ідеал, але ми завжди маємо змогу цей ідеал втілювати у життя нашими щоденними вчинками. Герої залишили нам заповіт. Він досі не довершений. Життя дає можливість довершити ними розпочате.
Хай кожен теперішній день буде днем оновлення наших душ, хай дає нам силу і витривалість до дальшого змагу, хай буде для нас днем іспиту совісті, днем, в якому кожен поставить собі питання, що зробив він за останній рік для здійснення заповіту тих, що в могилах лягли.
Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема залежить, чи звучатимуть гордо і могутньо “Україна” і “Український народ” в третьому тисячолітті на вершинах людської цивілізації, чи кануть у забуття, зазнавши духовної і фізичної смерті.
Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація зродилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крови на чорну українську землю. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.
