Інтернет-магазин «Розетка» – найбільший на сьогодні Інтернет-магазин в Україні. Рівень його прибутків, оприлюднений журналом «Форбс», у 2011 році складав 130 млн доларів, всього за рік прибутки зросли більш ніж удвічі й у 2012 році склали 270 млн доларів.
Громадянин України Олег Хаврук подав до суду на сайт «Розетка» за те, що в них досі немає україномовної версії сайту. Вчора, 9 жовтня, відбулося перше засідання Печерського районного суду Києва у цій справі. Представники «Розетки» обрали тактику не визнавати себе причетними до Інтернет-магазину «Розетка». В разі виграшу «Розетка» збирається стягнути з позивача 5 тисяч гривень.
Численні громадські організації оголосили бойкот російськомовному Інтернет-магазину і закликають нічого не купувати на сайті, який зневажає україномовних споживачів і погрожує їм чималими штрафами за «мовне питання».
Ми мали можливість поспілкуватися безпосередньо з позивачем. Олег Хаврук – спеціаліст з Інтернет-технологій, проживає в Києві.
– Олеже, скажіть, що змусило вас подати до суду саме на «Розетку»?
– Громадські організації вже кілька років звертаються до «Розетки» з приводу мови сайту і щоразу не отримували жодної відповіді. Керівництво проігнорувало всі прохання забезпечити право українцям отримувати інформацію про товар українською.
– Як таке можливо в нашому законодавстві, що при розгляді справи в суді представники «Розетки» не визнають себе причетними до он-лайн магазину «Розетка»?
– Схема Інтернет-продажів в Україні часто вельми непроста для розуміння, а у «Розетки», яка зовсім недавно нарвалася на серйозну перевірку податкової – тим більше, тому за одним інет-магазином можуть стояти кілька юридичних осіб і десятки фізичних осіб підприємців. Визначити, хто з них належний відповідач – завдання суду.
– Як проходило судове засідання? Чи є підстави говорити про упередженість судді?
– На першому ж засіданні відповідач, тобто представники ТОВ «Розетка.уа», дали маху, тому що подали свої письмові заперечення по суті позову. Цим самим вони фактично визнали, що справді є відповідачем (хоча згідно їх логіки вони взагалі не повинні були подавати ніяких заперечень, а триматися на позиції, що вони – це не вони насправді).
А суддя, закривши засідання, у моїй присутності почала підказувати представникам «Розетки», як правильно вести справу, і ставила «риторичні» запитання щодо того, навіщо ж вони взагалі визнали себе належним відповідачем. І суддя, і відповідачі – російськомовні.
– В судовому засіданні, яке відбулося 30 вересня 2013 року за аналогічним позовом від громадянки Ярослави Глинської у Львові, ТОВ «Розетка.УА» заявляла, що не має стосунку до Інтернет-магазину «Розетка.уа». Така позиція непричетності може бути застосована «Розеткою» і щодо позову з приводу якості техніки? Наприклад, якщо когось купленим в «Розетці» феном вдарило струмом, і він подасть на цю компанію до суду, то він нічого не зможе довести?
– Треба бути дуже уважним при оформленні документів на отриманий товар, зокрема звертати увагу на те, чий штамп та печатка стоять у гарантійному талоні, оскільки ніякого Інтернет-магазину «Розетка» немає де-юре, а є лише юридичні особи, які використовували або використовують зараз торгівельну марку «розетка.уа», яка в свою чергу належить фізичній особі Чечоткіну Владиславу.
Така заплутаність дає можливість швидко «зливати» юридичну особу, яка ще вчора могла продавати тисячі одиниць товару, а сьогодні вже, наприклад, стала банкрутом і не відповідає за своїми зобов’язаннями, але при цьому Інтернет-магазин «Розетка.уа» залишиться нібито стабільним і надійним.
– Ви вірите в успішне завершення цієї справи?
– Я збираюсь йти до кінця, включаючи Європейський суд з прав людини, якщо наші суди продовжуватимуть ігнорувати права україномовних громадян. Для мене це принципове і болюче питання, оскільки маю двох діток. Хотів би, щоб вони жили в іншій Україні, ніж та, у якій доводиться українцям відстоювати своє право розмовляти та отримувати інформацію рідною мовою.
Наступне судове засідання – 1 листопада 2013 року.
Нагадаємо: в лютому ц.р. львівський викладач Святослав Літинський подав у суд на компанію «Самсунг» за відсутність української мови в інструкції та в маркуванні товару. Вирок суду був безпрецедентним: компанія «Самсунг Україна» є неналежним відповідачем щодо продукції «Самсунг». Однак після цього позову «Самсунг» стала вести свою сторінку на Фейсбуці виключно українською мовою.
Спілкувалася Надія Паливода.
