Бойкот російських товарів активно діє

Ініціатива економічного бойкоту товарів недружнього виробника народилася у Львові на початку грудня, коли кілька активістів закликали не купувати продукції марок, власниками яких були регіонали. Тоді під заборону потрапили продукція «Родинної ковбаски», чаї Batik та Askold, консервація від «Вересу» і молочна продукція КОМО та «Галичина».
З того часу ініціатива розрослася до міжнародних масштабів – сьогодні активісти бойкотують товари російського виробництва у відповідь на військову агресію Росії в Криму. Товари недружніх виробників відшукати легко – за торговим кодом РФ, який починається з цифри 46.

Чи працює економічний бойкот, чим загрожує масова відмова українських покупців для російських виробників і як не купитись на бренд недружнього виробника, «Погляд» дізнавався в економістів, активістів та підприємців.

Особистий бойкот – це питання гігієни і хорошого смаку

Один із ініціаторів та активістів Економічного бойкоту, журналіст Отар Довженко переконаний, що особистий бойкот – це питання гігієнічне.

«Якщо тебе ображають, принижують, обманюють якісь люди, а ти їм несеш гроші, ти заохочуєш їхні дії. Наприклад, я ніколи не повертаюсь до закладів, де мені нахамили або погано обслужили. Інколи це вагома втрата, але я вважаю це принциповим. Те саме стосується товарів регіоналів, а зараз – російських товарів. Але, звісно, для того, щоб бойкот був дієвим, він повинен бути масовим», – зазначив активіст.

За підрахунками спільноти Економічний бойкот, критичним для бойкотованого бізнесу є зменшення попиту на 10%, що досягти цілком реально, впевнений Довженко.

«Сьогодні основним завданням ініціативи Економічного бойкоту є припинення продажу російських товарів в українських магазинах. Зокрема ми звернулися до кількох великих торгівельних мереж із пропозицією-проханням припинити продаж товарів російських виробників», – розповідає активіст Економічного бойкоту Олег Радик.

«Цікаво, що коли я особисто звернувся з цією ініціативою до керівництва «Арсену», – продовжує Радик, – мене відправили до людини, яка може відповідати за це рішення, аж в Санкт-Петербург. Тобто львівськими «Арсенами» керують з Росії. Не здивуюся, якщо ноги інших відомих торгівельних мереж теж ростуть з північного сходу».

Активіст розповів, що зараз ініціатива проводить пропагандистську роботу і веде переговори з супермаркетами. Економічний бойкот російських товарів також підтримав «Правий сектор».

«Поки що ми готові до переговорів і не застосовуємо радикальних методів впливу, однак у майбутньому російських товарів у Львові не буде. Сьогодні купувати товари, власниками яких є регіонали або росіяни, – це поганий смак. У мене від цих товарів відмовилися всі друзі. Як виявилось, це не так складно, на ринку є багато пропозицій», – поділився Олег Радик.

Наразі активісти роздають перед входами до торгових центрів флаєри, на яких зображені популярні серед українських покупців російські марки. Наступна партія буде накладом у 100 тисяч екземплярів, запевнили активісти. «Ми використовували всі доступні методи: соцмережі, роздачу листівок, створення інформаційних приводів для ЗМІ, наліпки, вуличні акції», – додав Отар Довженко.

Невеликим, але дієвим кроком у процесі бойкоту, стали прикріплені до цінників прапорці країн-виробників. Першопрохідцем у цій акції стала мережа київських супермаркетів Billa.

«Бойкот – дело тонкое»

У силу особистого економічного бойкоту не вірить екс-регіонал та підприємець Олег Баляш, торгівельні мережі «Шок» і «Крез» якого бойкотували львівські активісти цієї зими.

«Бойкот, який влаштували щодо мережі моїх магазинів, не вплинув на мене жодним чином. Зараз ми спостерігаємо збільшення кількості покупців, хоча це пов’язано із ростом курсу долара», – прокоментував «Погляду» Баляш.

Олег Баляш вийшов з фракції Партії регіонів 28 січня. Він наголошує, що на це рішення вплинув не економічний бойкот активістів, а перші смерті на Грушевського.

«Чесно кажучи, мене ці акції тільки розізлили, бо я не звик мати справу з вимагачами і тим більше йти на їхні умови. Я такий спосіб співпраці не підтримую, тому мій вихід з фракції Партії регіонів мав інші причини. У нас була команда, якою ми разом вирішили покинути фракцію, коли привезли перших вбитих з Майдану. Ми вирішили, що не хочемо нести політичної відповідальності за вбитих людей», – розповів підприємець.

Натомість активіст Отар Довженко переконаний, що бойкот товарів ПР був надзвичайно ефективним як засіб тиску на місцевих бізнесменів-регіоналів.

«Усі вони вийшли з партії, фракції в місцевих радах саморозпустилися, й на сьогодні ПР у Львівській області практично припинила існування. На жаль, на фінальному етапі діяв уже не лише бойкот, але й неслава, в яку загнала себе Партія регіонів діями Януковича та інших своїх лідерів у Києві – остаточно ПР розвалилась у дні масового вбивства в Києві», – додав Довженко.

За даними дослідження, проведеного GfK Ukraine на замовлення «Демократичного альянсу», у лютому повністю або частково бойкотувати продукцію ПР готові були 16,3% українців (4,8 мільйона споживачів), ще 11% вагалися. На Заході, Півночі та у Києві споживачів, готових підтримати бойкот, було більше – від 28% до 34%.

До слова, торгівельні мережі Баляша перестали бойкотувати одразу після його виходу з фракції ПР. Активісти також перестали пікетувати мережу магазинів «Родинна ковбаска» після того, як її власник Олег Баран підтвердив свою непричетність до регіоналів.

Цікаво, що бойкотований львів’янами Олег Баляш, який не схвалював місцевий бойкот, з великим ентузіазмом підтримує бойкот російських товарів.

«Це вже зовсім інша справа, адже ми фактично перебуваємо у стані війни з Росією. Звичайно, я підтримую цей бойкот. Більше того, я вважаю, що ми повинні відмовитися від російського газу, підняти максимальну ціну на транзит і поступово витісняти російські товари з українського ринку», – розповів підприємець.

З цим твердженням не погоджується власник мережі супермаркетів «Рукавичка» Богдан Козак, який, попри власні уподобання, не бачить реальної можливості повного витіснення російських товарів з українських полиць.

«У цій ситуації, яка склалася, хотілося би повністю припинити торгівлю товарами російського виробництва до урегулювання конфлікту. Однак зовсім відмовитись від продажу товарів російського виробника наразі немає змоги», – розповів «Погляду» Козак.

За його словами, мережа «Рукавичка» намагається замінити російські товари українськими або іншого походження. Але це лише у випадку, коли для товару існує альтернатива.

«До прикладу, побутова хімія та горілчані вироби легко можна замінити, а от червону ікру, яку транспортують з Далекого Сходу, замінити важче. Цікава ситуація навколо асортименту популярної марки Danone. Це французька компанія має заводи в Україні та Росії, на яких виготовляють різний асортимент марки. Заборонити російський асортимент – це залишити дітей і мам без йогуртів та іншої продукції, до якої вони звикли. Аби залишити покупцю вибір, ми надалі поставлятимемо ці товари, однак зробимо біля цін відповідні позначки з прапорами країни-виробника», – додав Козак.

«Бойкот на споживчому рівні – це символічна акція»

Економісти не вбачають великих загроз для російських виробників через особисту відмову українців купувати товари з Росії.

«У бойкоті є сенс, але радше символічний – виробник тих чи інших товарів сьогодні є не дружнім для України. Але стверджувати, що це матиме якийсь великий економічний ефект, – перебільшення. Більшість товарів, які імпортують – це товари промислового походження, а не споживчі товари», – зазначив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

На його думку, бойкот на споживчому рівні – це символічна акція, яка з економічної точки зору суттєво не вплине на виробників.

Цю думку підтримує економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, наголошуючи, що бойкот може спричинити проблеми лише конкретним виробникам, а не цілій економіці Росії.

«Певне скорочення купівлі російських товарів для споживача в принципі можливо, але якщо ми подивимося на загальну структуру імпорту/експорту, то побачимо, що частка російських товарів є не дуже великою. Якогось катастрофічного ефекту для Росії в цілому це не матиме. Це можуть відчути окремі підприємства, однак на економіку Росії загалом не вплине жодним чином», – зауважив Жолудь.

Інша справа – заборона ввезення російських товарів на територію України.

«На споживчих ринках особистий бойкот не має такого впливу, як ембарго на кордоні, – продовжує Василь Юрчишин. – Пригадаймо, коли минулого року Росія ввела ембарго на поставки українських товарів, то це одразу вплинуло на українських виробників. Але це були системні заходи із введення торгівельних обмежень для України».

На думку економіста Олега Соскіна, російські товари окупували Україну, тому потрібно терміново витісняти російський капітал з українського ринку і чимшвидше закривати кордони для російських товарів.

«Українці п’ють російську каву, російський чай, їдять кукурудзу Bonduelle, яку виробляють у Краснодарі. Чи не можуть у нас працювати схожі підприємства і випускати цю ж саму кукурудзу на Херсонщині чи Хмельниччині? Це абсолютно не потрібна для України продукція, яку ми можемо випускати самі», – наголосив Соскін.

Однак заборона ввезення російських товарів – це не той шлях, яким повинна йти Україна, особливо у тому випадку, коли якість товарів відповідає усім нормам, переконаний Олександр Жолудь. «Не давати доступу на українські ринки, тобто повторювати усі кроки, які робила Росія, я вважаю некоректним», – додав економіст.

Не варто забувати, наголошують експерти, що Україна найбільше імпортує з Росії нафту і газ, замінники для яких знайти тяжче. Якщо на споживчому рівні завжди знайдеться альтернатива, то на промисловому проводити такий бойкот набагато важче.

«Я не думаю, що зараз Україна може розгортати торгівельну війну з Росією на державному рівні, – додає активіст Отар Довженко. – Це буде великий удар по її економіці, адже припиниться експорт до Росії. А ось відмовитись від російських товарів – це цілком у наших руках. Ефект такої відмови не тільки економічний, а й психологічний: багато в кого в голові досі не вкладається, що Україна і Росія є окремими державами, країнами і націями».

До слова, економічний бойкот російських товарів підтримують і за межами України. Зокрема в Польщі діє потужна ініціатива, яка закликає не купувати бензин на заправках компанії «Лукойл». Сьогодні ініціатива нараховує понад 14 тисяч прихильників у мережі Facebook. Їздити на російському бензині відмовляються також автовласники з Литви.

pohlyad.com

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

fourteen + eleven =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh