Духовне

Апостольський нунцій в Україні: «Прошу про молитву, бо мене чекає нелегка праця»

Напередодні єпископської хіротонії новопризначеного Апостольського нунція в Україні литовська редакція «Радіо Ватикану» – Vatican News опублікувала інтерв’ю з ватиканським дипломатом, який розповідає про своє покликання та ділиться думками про майбутнє служіння.

Два місяці тому, 15 червня 2021 року, у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск призначив Апостольським нунцієм в Україні литовського священника монсеньйора Вісвалдаса Кулбокаса, надавши йому архиєпископську гідність із титулярним осідком Мартани. У суботу, 14 серпня, у катедральному соборі Вільнюса (столиця Литви) відбудуться його єпископські свячення. Головним святителем буде Державний секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін.

Цими днями литовська редакція «Радіо Ватикану» – Vatican News поширила інтерв’ю з архиєпископом-номінатом, який розповів про своє покликання, про те, як сприйняв повідомлення про призначення, про нові завдання, які стоять перед ним.

З готовністю до нової відповідальності

Оскільки священник, який працює на дипломатичній службі Святого Престолу, раніше чи пізніше може сподіватися на призначення Апостольським нунцієм і, відповідно, архиєпископом, перше запитання нашого колеги стосувалося того, чи призначення стало для нього несподіванкою. За словами архиєпископа-номіната, елемент несподіванки був, оскільки це призначення відбулося доволі рано.

«Можна було сподіватися, що ще якусь трійку років буду просто священником, що залишає трохи більше молодечої свободи й пов’язане з меншою відповідальністю. Але коли довідався про призначення, то, звісно, прийняв його позитивно, адже це дуже багато: єпископство – це повнота священства», – сказав він, зазначаючи, що не відчуває особливої тривоги, однак розуміє, що йдеться про відповідальність і більший тягар на плечах, однак «на дипломатичній службі ми прямуємо цією стежкою, тож несподіванка не була занадто великою».

На дорозі покликання

Розповідаючи про свій життєвий шлях, архиєпископ-номінат Вісвалдас Кулбокас зазначив, що його мама дуже віруюча, але батько не був католиком, а старообрядцем, народженим у Литві. Батьки охристили сина, але в дитинстві навіть не згадував слова «Бог». Коли наприкінці 80-х років минулого століття розпочався «Саюдіс» (рух за відновлення незалежності Литви), мама заохотила до приготування до Святого Причастя та Миропомазання. Тоді й розпочалася його дорога в Церкві, а в останньому класі середньої школи, заохочений знайомими, неочікувано відчув покликання до священства. Спочатку навчання в Литві, згодом – у Римі. Здобувши ґрунтовну освіту, молодий священник думав про викладацьку працю…

Одного разу о. Вісвалдас одержав запрошення на зустріч від архиєпископа Хусто Мулльора Ґарсії, тодішнього очільника Папської церковної академії, навчального закладу, де готують ватиканських дипломатів. Той перед цим був нунцієм у Литві, тож священник думав, що йдеться про дружній візит. І раптом несподіване запрошення до академії. «Це був шок, – згадує він, – я мусів серйозно подумати про те, де служитиму: в Литві, у своїй дієцезії, а чи все життя за кордоном?». Розмови з духовними провідниками та близькими людьми допомогли прийняти рішення. «Врешті-решт, вирішив, що це, швидше за все, моє місце. Почуваюся в цьому дуже добре», – додає він.

Дипломатична служба та нове призначення

У 2004 році о. Вісвалдас Кулбокас розпочав працювати в нунціатурі в Лівані, опісля – в Нідерландах, Росії, Державному секретаріаті та нунціатурі в Кенії. Тепер же прийшло призначення до України. За словами новопризначеного нунція, воно пов’язане з тим, що він добре знає ситуацію у країні. Адже працюючи від 2012 по 2020 рік у відділі Державного секретаріату у справах стосунків із державами, він займався питаннями саме цієї частини світу, тож знає як про політичну, так і церковну ситуацію в Україні, яку називає «дуже багатою, але і дуже-дуже складною».

Архиєпископ-номінат зазначив, що після призначення ще не мав нагоди зустрітися зі Святішим Отцем, але, очевидно, вона відбудеться перед від’їздом до України. Однак з досвіду праці у Ватикані він знає, чого хоче Папа. «Без сумніву, його прагненням, насамперед, є мир, не будь-якою ціною, але справедливий мир. Церква може зробити в це свій внесок. Вона повинна дбати про мир. Ми не маємо багато політичних інструментів, але повинні докладати зусиль. Тож без сумніву, що Святіший Отець посилає мене, докладати зусилля задля миру, наскільки це можливо, а також задля єдності Церкви як внутрішньої, так і для добрих стосунків з іншими християнськими Церквами», – зазначив новопризначений нунцій.

Монсеньор Вісвалдас згадав про свій візит до України 2016 року, коли супроводжував кардинала П’єтро Пароліна. «Я був вражений, якою красивою є ця країна. Тож справді з ентузіазмом вирушаю служити в Україну», – сказав він, звертаючись також із проханням про молитву, знаючи, що «праця в Україні буде дуже-дуже важкою, оскільки вимагатиме багато мужності та мудрості, винахідливості й точності у висловлюваннях. А для цього потрібно великої присутності Святого Духа», – підсумовує архиєпископ-номінат.

Джерело: VaticanNews

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

one × five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.