Майже в усіх випадках, кінцевою метою еміграції в Європу є працевлаштування, незалежно чи на початку українці переїжджають у ролі студента, як бізнесмена або як наречений/на.
Для пошуку роботи, люди вдаються до різних ресурсів: допомоги знайомих, форумів, сайтів або фірм-посередників. Проте, для легально працевлаштування, потрібно мати дозвіл на проживання в країні з правом роботи. Якщо у вас немає європейського паспорта, чи дозволу на проживання за сімейними обставинами, а також ви не хочете працювати за кордоном нелегально, пропонуємо вам кілька варіантів вирішення цієї бюрократичної проблеми:
Ось три основні способи переїхати на роботу в країни Європи.
Це варіант є найбільш логічний, тобто їхати на роботу із робочою візою і дозволом на проживання. Є три програми для такого переїзду.
1. Блакитна карта, це означає, що ви – фахівець, у якому є гостра потреба країна-рецип’єнт. Роботодавець, що не може знайти такого фахівця всередині країні, запрошує його з-за кордону.
Ця програма найкраще працює в Німеччині та Франції. Дещо менше – Іспанія та Чехія, в ще меншому ступені – Данія і Швейцарія. В Італії вона скоріше рідкість, чим правило.
2. Відкриття робочої візи для фахівців, яких не вистачає в країні. Зазвичай це програмісти, інженери з унікальною специфікацією, кухарі, менеджери незвичайного профілю, механіки та інші робочі спеціальності. В Італії така програма працює для сезонних працівників.
В багатьох країнах півдня ЄС можна отримати дозволи на проживання для сезонної роботи терміном 6-9 місяців. Такі візи неможливо продовжити, але вони дають можливість краще пізнати країну її ринок праці, щоб надалі вибрати інший варіант переїзду.
Щороку виходить так званий «Декрет флуссі», що визначає квоти для працівників у сфері сільського господарства, готельного чи ресторанного бізнесу, тощо. Отримавши дозвіл на проживання для сезонної роботи, у наступні роки ви можете конвертувати його у дозвіл на постійну роботу.
3. Запрошення фахівця за державними квотами. Таких квот багато років вже немає в Греції, але в інших країнах ще залишилися. Такий варіант зустрічається рідше за все, тому що роботодавцю доведеться сильно попрацювати і витратитися, щоб створити робочі місця для іноземців. Для того, щоб запросити іноземного працівника, роботодавцю доведеться довести, що по-іншому обійтися ніяк не можна, а працівникові довести, що він дуже кваліфікований фахівець у своїй галузі (область може бути будь-яка – про програміста і пілота до зварника і маляра).
