У суботу, 21 жовтня 2017 р., у соборі Пресвятої Родини у Барселоні відбулася беатифікація 109 мучеників із Згромадження Місіонерів Синів Непорочного Серця Діви Марії, що загинули під час релігійного переслідування в Іспанії у 30-роки минулого сторіччя.
Кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації у справі святих, який очолив урочисту Літургію, в інтерв’ю для Ватиканського Радіо назвав релігійне переслідування минулого сторіччя в Іспанії «хвороботворним вірусом смерті й знищення, що залишив по собі тисячі й тисячі невинних жертв». «З іншого боку, ці події, – зазначив кардинал, – виявили мужність тисяч мучеників, чоловіків і жінок, чия кров стала життєво важливою лімфою для динамізму сучасної Іспанської Церкви».
Мова йде про 109 членів Згромадження Місіонерів Синів Непорочного Серця Діви Марії, яких називають кларетинцями на честь їхнього засновника св. Антонія Марії Кларета. Вони стали героїчними свідками Євангелія, загинувши за віру між 1936 та 1937 роками в різних містах Іспанії: Барселоні, Сабаделлі, Леріді, Валенсії та інших.
Їхнім провідником був отець Матео Казальс Мас, який був настоятелем чернечої спільноти міста Сабаделль, поблизу Барселони. Отці завжди допомагали потребуючим, проповідували та уділяли Святі Тайни, згідно з прикладом та харизмою свого засновника. Тому люди їх знали та любили за простоту, привітність, великодушність та готовність допомогти.
Коли вибухнула революція у липні 1936 року, осідок та храм Згромадження кларентинців були підпалені, а ченці знайшли притулок у знайомих. Але цього було недостатньо, аби їх врятувати. Першим ув’язнили і розстріляли отця Матео Казальса Маса, єдиною провиною якого було те, що він був католицьким священиком. Після нього закатували й багатьох інших його співбратів.
Говорячи про значення їхньої мученицької смерті кардинал Анджело Амато зазначив, що вона є «зерном нового християнства, яке з більшою силою усвідомлює правду Євангелія, що навчає любити друзів, а також і ворогів, бо єдиною помстою християнина є прощення ворогам».
Кардинал Амато зазначив також, що кларетинські мученики усвідомлювали можливість переслідування та смерті, пам’ятаючи Христові слова: «Блаженні ви, коли вас зневажатимуть, гонитимуть та виговорюватимуть всяке лихо на вас мене ради» (Мт 5,11). «І вони не боялися, – підкреслив ієрарх. – Вони також були готові до найвищої жертви, аби ще раз звістити на увесь світ, що добро перемагає зло, що людина, за словами великого поета Данте, була створена «не для того, аби жити як тварина, а щоб прагнути до чесноти і знання».
На завершення Префект Конгрегації у справах святих сказав, що Церква вшановує мучеників не задля відплати, а для того, аби наново запропонувати вічний християнський закон безмежного милосердя. «Християнство пропонує культуру миру й братерства, а не війни та поділу. Християнство не вирощує квіти зла, але квіти добра», – додав він.
